25 березня 2002 року                                                           м. Київ
 
Верховний Суд України в особі
судді судової палати з цивільних справ Маринченка В.Л.

при секретарі:  Рязанцевої Н.П.
за участю:   заявника Хмари С.І., представників ЦВК Охріменко О.О. та Гумеги А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
 за скаргою Хмари Степана Ілліча на постанову Центральної виборчої комісії від 16.03.2002 р. за № 547 про скасування постанови ЦВК від 31.01.2002 р. за № 161 щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій “Виборчий блок Юлії Тимошенко”,
в с т а н о в и в :
19 березня 2002 року до Верховного Суду України надійшла скарга Хмари Степана Ілліча на постанову Центральної виборчої комісії від 16.03.2002 р. за № 547 про скасування постанови ЦВК від 31.01.2002 р. за № 161 щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій “Виборчий блок Юлії Тимошенко”.
У скарзі вказується, що підставою для скасування реєстрації його кандидатом у народні депутати України ЦВК зазначила суттєву недостовірність даних про майновий стан, оскільки він не задекларував нежиле приміщення площею 91,7 кв.м.
Посилаючись на відсутність чіткого нормативного регулювання порядку заповнення декларації та відсутність з його боку умисних винних дій, спрямованих на приховування свого майнового стану, заявник просив визнати помилковим рішення  ЦВК стосовно суттєвої недостовірності відомостей про нього як кандидата в народні депутати та скасувати оскаржувану ним постанову щодо скасування реєстрації його кандидатом у народні депутати в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій “Виборчий блок Юлії Тимошенко”.
В судовому засіданні заявник підтримав вимоги, викладені у скарзі.
Суду пояснив, що нежиле приміщення, яке знаходиться в  підвалі будинку по вул. Димитрова, 6  у м. Києві, до недавнього часу належало Українській консервативній республіканській партії (далі —УКРП), головою якої він був, і використовувалося як офіс. У зв¢язку з відсутністю коштів на утримання за рішенням Ради УКРП приміщення ще в квітні 2000 р. було подаровано заявнику, хоча в нотаріальному порядку договір дарування посвідчено лише в серпні 2001 р., за кілька місяців до початку виборчого процесу. Приміщення використовувалося для потреб партії, безоплатно надавалося для проведення заходів іншим громадським організаціям, і він його фактично своїм не вважав. У третій декаді вересня 2001 р. приміщення підвалу в черговий раз було затоплено  каналізаційними стоками (фекаліями) і з того часу ніяким чином не використовувалося. Саме тому, що він особисто приміщення не використовував і не вважав його своїм, то при декларуванні забувся про нього і не вніс до декларації. Без проведення ремонту, на який у нього немає коштів, приміщення  підвалу не становить цінності. Враховуючи, що він не мав умислу на приховування майна від декларування, заявник просить визнати несуттєвою допущену ним недостовірність і скасувати оскаржувану постанову ЦВК.
Представники ЦВК попросили відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на відповідність прийнятого рішення вимогам закону. Суттєву недостовірність відомостей про кандидата вбачають в самому факті не включення до декларації відомостей про належність заявнику нежилого приміщення.
Свідки Мурашов Ю.І. та Монтян Т.М., допитані за клопотанням заявника, показали суду, що їм відомо про обставини набуття Хмарою С.І. права власності на нежиле приміщення, використання цього приміщення і його стан. Підтвердили, що приміщенням користувалася УКРП та члени УНА-УНСО, а не заявник. Після вересня 2001 р. ним ніхто не користується, оскільки воно затоплено каналізаційними стоками.
Заслухавши сторони, свідків, дослідивши надані суду докази та перевіривши наведені у скарзі доводи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49  Закону України “Про вибори народних депутатів України” ЦВК скасовує рішення в частині реєстрації в  багатомандатному окрузі окремого кандидата у депутати, включеного до виборчого списку партії  (блоку),  з виключенням його з виборчого списку у разі виявлення Центральною виборчою комісією суттєвої недостовірності відомостей про кандидата у депутати, поданих відповідно до цього Закону.
 Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 41 та ст. 44 зазначеного Закону однією з умов реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі, включених до виборчого списку партії (блоку), є отримання від них декларації про майно та доходи за рік, попередній року подання документів, кожного кандидата у депутати та членів його сім'ї за формою, затвердженою Міністерством фінансів України, яка заповнюється ним власноручно.
Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами, що заявник Хмара С.І. в заповнену ним 11.01.2002 р. декларацію про майно та доходи кандидата у депутати, не вніс відомості про належне йому на праві приватної власності нежиле приміщення (підвал) площею 91,7 кв.м., яке знаходиться по вул. Димитрова, 6 у м. Києві.
Скасовуючи реєстрацію заявника як кандидата в народні депутати, ЦВК не зазначила в постанові в чому полягає суттєва недостовірність відомостей про Хмару С.І.: в самому факті не включення відомостей про майно до декларації, у його вартості, площі, можливому впливі на результати виборів чи інш.
Оскільки Закон України “Про вибори народних депутатів України” не містить критеріїв суттєвої недостовірності відомостей, суд вважає, що в кожному конкретному випадку це питання необхідно вирішувати стосовно кожного кандидата, який подав недостовірні відомості таким чином, щоб уникнути чисто суб¢єктивного підходу.
Вирішуючи питання про суттєву недостовірність відомостей про кандидата в народні депутати Хмару С.І., суд виходить із змісту вимог Закону та встановлених у справі фактичних обставин.
На думку суду, за змістом вимог Закону питання про суттєву недостовірність відомостей про кандидата в депутати слід пов¢язувати з наявністю умисних винних дій кандидата, спрямованих на введення в оману ЦВК та виборців стосовно таких відомостей, які виключають можливість обрання його народним депутатом України або можуть вплинути на результати виборів.
Зокрема, такими відомостями, що виключають можливість обрання особи народним депутатом, можуть бути недостовірні дані про вік, громадянство, час проживання в Україні або про наявність чи відсутність судимості за вчинення умисного злочину (ст. 8 Закону “Про вибори народних депутатів України”).
Суттєва недостовірність відомостей, які можуть вплинути на результати виборів, може полягати в поданні завідомо неправдивих біографічних даних (про освіту, роботу), даних про майновий стан (як занижений, так і завищений) за умови, що внаслідок їх опублікування чи іншого оприлюднення у виборців формується помилкова думка про чесноти, порядність, моральність, респектабельність, кваліфікацію, економічну незалежність чи майнову неспроможність кандидата у народні депутати.
У даному випадку судом встановлено, що заявник Хмара С.І. помилково не включив до декларації відомості про наявність у нього на праві приватної власності нежилого приміщення (підвалу), що свідчить про відсутність з його боку умисних винних дій, спрямованих на обман ЦВК стосовно свого майнового стану.
Суду не надано також доказів того, що Хмара С.І. з посиланням на внесені ним до декларації відомості стосовно свого майнового стану, намагається вплинути на результати виборів шляхом формування помилкової думки виборців відносно нього як майбутнього депутата.
Виходячи з наведеного суд вважає, що невключення заявником до декларації відомостей про наявність у нього на праві приватної власності нежилого приміщення площею 91,7кв.м. по вул. Димитрова, 6 у м. Києві само по собі не є суттєвою недостовірністю відомостей, яка тягне скасування реєстрації його кандидатом у народні депутати.
Керуючись статтями 202-203, 243²⁰ ЦПК України, Верховний Суд України
в и р і ш и в :
Скаргу Хмари С.І. задовольнити.
Постанову Центральної виборчої комісії від 16 березня 2002 р. за № 547 про скасування постанови ЦВК від 31.01.2002 р. за № 161 щодо реєстрації Хмари Степана Ілліча кандидатом у народні депутати в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій “Виборчий блок Юлії Тимошенко” визнати незаконною і скасувати.
Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя:                                                Маринченко В.Л.