Визнаючи недійсними рішення зборів засновників МП, суди не виконали вимоги ст. 75 ЦК 1963 р. про обов’язковість застосування позовної давності і не обговорили причини пропуску строку позовної давності

У жовтні 2007 р. У. звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ПП "Планета" про визнання недійсним рішення загальних зборів про виключення Удіса Г.І. зі складу засновників малого підприємства ôЕкспериментально-виробнича фірма "Планета" (далі — МП ЕВФ "Планета") і перетворення МП ЕВФ "Планета" в ПП "Планета", визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП ôПланетаö та відновлення прав позивача у якості засновника МП ЕВФ ôПланетаö.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення загальних зборів прийняті з порушенням вимог ст. 34 Закону України від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ "Про підприємства в Україні" (далі — Закон № 887-ХІІ), Установчого договору та Статуту МП ЕВФ "Планета" без згоди всіх засновників підприємства.

Відповідач ПП "Планета" проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог та відповідність спірних рішень загальних зборів вимогам законодавства.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14 листопада 2007 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2007 р. та постановою Вищого господарського суду України від 28 лютого 2008 р. позов задоволено повністю. Судові рішення обґрунтовані невідповідністю спірних рішень загальних зборів ПП "Планета" вимогам законодавства та установчим документам МП ЕВФ "Планета".

27 березня 2008 р. Верховним Судом України порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 28 лютого 2008 р. за касаційною скаргою ПП "Планета". Скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи без змін судові рішення у справі касаційний суд дійшов висновку, що суди правильно застосували норми матеріального і процесуального права і обґрунтовано задовольнили позов.

З таким погодитись не можна з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що відповідно до вимог статей 5, 9 Закону № 887-ХІІ, чинного на час виникнення спірних правовідносин, засновники - громадяни України: Л.Г., У., В., Б., Л.А. та МП ЕВФ "Планета" уклали засновницький договір про створення МП ЕВФ "Планета", зареєстрованого 26 червня 1992 р. рішенням виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів.

Згідно з підпунктами 2.1.1; 2.1.2 Установчого договору та п.5.4 Статуту МП ЕВП "Планета" засновники зобов’язались утворити статутний фонд підприємства в розмірі 25 тис. рублів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підприємства не пізніше місячного терміну з дня відкриття рахунку. Зокрема У. мав внести до статутного фонду 6 тис. рублів.

У матеріалах справи відсутні докази внесення позивачем до статутного фонду визначеної суми, а висновок господарських судів про виконання У. зобов’язань, передбачених підпунктами 2.1.1; 2.1.2 Установчого договору помилковий, оскільки спростовується апеляційною скаргою відповідача.

Не внесення до статутного фонду коштів протягом 7 місяців є підставою його добровільного виходу із засновників підприємства і виїзду за кордон.

Господарські суди не дали належної правової оцінки рішенню загальних зборів засновників МП ЕПФ "Планета" від 10 листопада 1992 р., яким У., виведений зі складу засновників у відповідності до вимог Установчого договору та Статуту.

Листом адміністрації з питань соціального захисту райвідділу соціального захисту 10 Бук Корт, Бруклін, Нью-Йорк 1122 підтверджується прибуття У. до Сполучених Штатів Америки з отриманням карти соціального забезпечення 11 листопада 1992 р..

Касаційний суд не звернув увагу, що господарську діяльність і управління підприємством відповідача здійснюють його органи на підставі Установчого договору та Статуту, а невиконання вимог, вказаних в п. 18 Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р., № 276 з наступними рекомендаціями , щодо внесення змін до установчих документів відносно засновників не змінює назву, організаційну форму чи форму власності суб’єкта підприємництва (п. 15) та не передбачає скасування державної реєстрації такого суб’єкта на підставі п. 25 цього Положення.

Статтею 71 ЦК 1963 р., чинної на час виникнення спірних відносин, статтями 256, 257 ЦК позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Штампом господарського суду Одеської області підтверджується прийняття позовної заяви 10 жовтня 2007 р..

Визнаючи недійсними рішення зборів засновників МП ЕВФ "Планета" від 21 травня 2001 р.; 31 липня 2002 р. суди не виконали вимоги ст. 75 ЦК 1963 р. про обов’язковість застосування позовної давності і не обговорили причини пропуску строку позовної давності.

Неповне з’ясування фактичних обставин справи є підставою для скасування судових рішень відповідно до ст.104 ГПК.

За таких обставин незаконні судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 111¹⁷—111¹⁹ ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційну скаргу ПП "Планета" задовольнила: постанову Вищого господарського суду України від 28 лютого 2008 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25. грудня 2007 р. та рішення Господарського суду Одеської області від 14 листопада 2007 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.