Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у господарських справах у касаційному порядку 2006 Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17 січня 2006 р. <br> <I> Установивши факт невиконання продавцем свого обов’язку передати покупцю документацію, необхідну для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив продавцю в позові до покупця про розірвання договору купівлі-продажу, застосувавши до правовідносин сторін положення ст. 538 Цивільного кодексу України щодо зустрічного виконання зобов’язань та передбачених нею правових наслідків на випадок невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку</I> <br>

Установивши факт невиконання продавцем свого обов’язку передати покупцю документацію, необхідну для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив продавцю в позові до покупця про розірвання договору купівлі-продажу, застосувавши до правовідносин сторін положення ст. 538 Цивільного кодексу України щодо зустрічного виконання зобов’язань та передбачених нею правових наслідків на випадок невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 17 січня 2006 р.

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “УКР-МЕТАЛ” (далі – ТОВ “УКР-МЕТАЛ”) на постанову Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2005 р. № 21/129-39/458,

в с т а н о в и л а:

У березні 2004 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Укрресурс” (далі – ТОВ “Укрресурс”) звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до ТОВ “УКР-МЕТАЛ” про розірвання укладеного сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 5 листопада 2002 р. № 05 (далі – договір), предметом якого є об’єкти майнового комплексу з виробництва бетону та залізобетонних виробів загальною площею 3 тис.102 кв. метрів по вул. Будіндустрії, 8 у м. Києві (далі – майно). Позивач вказував, що на виконання договору ним передано майно відповідачу за актом приймання-передачі від 5 листопада 2002 р. Натомість відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо оплати вартості придбаного майна в сумі 1 млн 250 тис. грн у строк до 31 грудня 2002 р. На обґрунтування підстав розірвання договору ТОВ “Укрресурс” вмотивовувало позов посиланням на статті 161, 162, 213, 224, 232 Цивільного кодексу Української РСР.

ТОВ “УКР-МЕТАЛ” звернулося із зустрічним позовом до ТОВ “Укрресурс” про зобов’язання останнього виконати зобов’язання за п. 6.5 договору щодо передачі всієї необхідної документації для подальшого оформлення майна. Позивач за зустрічним позовом вказував, що через невиконання ТОВ “Укрресурс” своїх договірних зобов’язань щодо передачі, зокрема, матеріалів технічної інвентаризації, реєстраційних посвідчень та документів на право користування земельною ділянкою під об’єктами нерухомості ТОВ “УКР-МЕТАЛ” позбавлено можливості зареєструвати право власності на майно. З цих же підстав ТОВ “УКР-МЕТАЛ” просило відмовити ТОВ “Укрресурс” у позові.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 31 січня 2005 р. позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ТОВ “УКР-МЕТАЛ” не надало доказів оплати вартості переданого йому за договором майна; зазначене порушення умов договору є істотним та згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України дає підстави для розірвання договору. Відмовляючи в зустрічному позові, суд зазначив, що ТОВ “УКР-МЕТАЛ” не надало доказів невиконання ТОВ “Укрресурс” своїх зобов’язань за договором та створення у зв’язку з цим перешкод для оплати придбаного майна в установлений строк.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2005 р. зазначене рішення скасовано, в позові відмовлено, зустрічний позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК). Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що:

- п. 6.5 договору передбачено обов’язок ТОВ “Укрресурс” передати ТОВ “УКР-МЕТАЛ” майно та необхідну документацію для подальшого оформлення майнового комплексу;
- перелік такої документації визначено пунктів 2.1, 2.2, 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі – Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. № 6/5);

- згідно з п. 4.1 договору оплата за придбане майно провадиться ТОВ “УКР-МЕТАЛ” до 31 грудня 2002 р. з моменту реєстрації договору в бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомості, для чого останньому необхідна документація, передання якої обумовлено п. 6.5 договору;

- ТОВ “Укрресурс” не надало доказів виконання вказаного обов’язку щодо передачі ТОВ “УКР-МЕТАЛ” документації на майно.

Суд вмотивував постанову посиланням на ст. 538 ЦК України, відповідно до положень якої у разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2005 р. № 21/129-39/458 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2005 р. скасовано, а рішення господарського суду м. Києва від 31 січня 2005 р. залишено в силі.

16 грудня 2005 р. колегією суддів Верховного Суду України за касаційною скаргою ТОВ “УКР-МЕТАЛ” порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2005 р. № 21/129-39/458. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої постанови та залишення в силі постанови суду апеляційної інстанції. На обґрунтування касаційної скарги зроблено посилання на порушення положень ст.129 Конституції України, неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та позивача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено, а в зустрічному позові відмовлено, Вищий господарський суд України виходив, зокрема, з того, що виконання ТОВ “УКР-МЕТАЛ” (покупцем) обов’язку оплатити придбане за договором майно суд апеляційної інстанції безпідставно поставив у залежність від виконання ТОВ “Укрресурс” (продавцем) обов’язку передати документацію для оформлення права власності на об’єкти нерухомості.

Проте зазначені мотиви оскарженої постанови не ґрунтуються на встановлених судами обставинах справи та є наслідком їх неправильної юридичної оцінки.

Як установлено судами, договором передбачено здійснення розрахунків в такому порядку: оплата за придбане майно проводиться покупцем до 31 грудня 2002 р. з моменту реєстрації договору в бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомості шляхом перерахування обумовленої п. 3.1 договору грошової суми на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.1). Відповідно до цієї умови договору суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що за домовленістю сторін строк оплати покупцем визначеної договором грошової суми настає з дати реєстрації права власності покупця на передані йому продавцем об’єкти нерухомості.

Судами також установлено, що згідно з п. 6.5 договору ТОВ “Укрресурс” зобов’язувалося передати покупцю всю необхідну документацію для подальшого оформлення майнового комплексу.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб є юридично значимою дією, обов’язковість якої на час укладення договору визначалась п. 1.5 Тимчасового положення. Згідно з п. 2.1 Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до бюро технічної інвентаризації разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Застосувавши до правовідносин сторін норми Тимчасового положення, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що для реєстрації права власності на придбані за договором об’єкти нерухомості ТОВ “УКР-МЕТАЛ” необхідно мати правовстановлювальні попереднього власника. Це слідує, зокрема, з п.3.3 Тимчасового положення, за яким неподання таких документів бюро технічної інвентаризації стосовно угод між юридичними особами, що нотаріально не посвідчені, є можливою підставою для відмови у реєстрації прав на нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано взяв до уваги й ту обставину, що внаслідок неправомірних дій ТОВ “Укрресурс” з продажу того самого майна ТОВ “Металтрейд” за договором купівлі-продажу від 28 серпня 2003 р. № 2 склалася ситуація, в якій бюро технічної інвентаризації зареєструвало право власності на об’єкти нерухомості за іншою особою.

За цих обставин слід погодитись з висновком суду апеляційної інстанції щодо зустрічного виконання сторонами своїх зобов’язань, який правильно застосував до правовідносин сторін передбачені ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України правові наслідки на той випадок, коли у зустрічному виконанні зобов’язань одна із сторін не виконує свого обов’язку. Постанова цього суду відповідає обставинам справи та вимогам закону і скасована судом касаційної інстанції помилково.

Враховуючи викладене, оскаржена постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а законна й обґрунтована постанова апеляційного господарського суду – залишенню в силі.

Керуючись статтями 1111711120 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

постановила:

Касаційну скаргу ТОВ “УКР-МЕТАЛ” задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2005 р. № 21/129-39/458 скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2005 р. залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.