Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах розглянула в судовому засіданні 7 лютого 2006 р. у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого З. на вирок Борівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2005 р. та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2005 р.

Цим вироком засуджено

З., 1962 р.н., раніше не судимого,

– за ч. 2 ст. 125 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України З. звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов’язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, навчання чи роботи без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Постановлено стягнути з З. на користь потерпілої Д. на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

З. засуджений за умисне заподіяння потерпілій Д. легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я, вчинене за таких обставин.

31.03.2004 р. близько 12 год. З. прийшов разом із Ш., щодо якого кримінальна справа закрита за заявою потерпілої, додому до Д., яка проживає в с. Лозова Борівського району Харківської області, і на ґрунті особистих неприязних стосунків, пов’язаних із її ставленням до його дочки, схопив Д. за шию, вдарив кулаком в обличчя, а Ш. в цей час утримував її за руки. Коли Д. почала виштовхувати З. та Ш. з будинку, З. двічі вдарив її ногою в пах, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. У цей час на подвір’я домоволодіння прийшла З., щодо якої кримінальна справа закрита за заявою потерпілої, і двічі дала ляпасу по обличчю Д.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2005 р. апеляцію засудженого З. залишено без задоволення, а вирок Борівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2005 р. щодо нього без зміни.

У касаційній скарзі засуджений З. стверджує, що його засуджено незаконно, оскільки потерпілу Д. він не бив, окрім того, його дії, вчинені 31.03.2004 р., були кваліфіковані як дрібне хуліганство, і за це він був притягнутий до адміністративної відповідальності. Також вказує, що судом допущені істотні порушення кримінально-процесуального законодавства: не був дотриманий порядок порушення кримінальної справи, він не був відданий до суду, чим порушені його права, а також суд при винесенні вироку послався на неналежні докази. В зв’язку з цим просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність скасування вироку щодо З. з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 251 КПК України суддя, отримавши скаргу особи з проханням порушити кримінальну справу, за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 27 КК України, в тому числі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду. При цьому не пізніше як за три доби до дня слухання справи підсудному повинні бути вручені копія скарги потерпілого та копія постанови судді про порушення кримінальної справи. Призначена до розгляду справа розглядається у відповідності до вимог КПК України.

Ці вимоги закону не були дотримані суддею, чим порушено право З. на захист.

Так, з матеріалів справи вбачається, що по скарзі Д. від 23.09.2004 р. про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 125 КК України щодо З., за ч. 1 ст. 125 КК України щодо З. та Ш. суддя призначив справу і почав її розгляд 07.12.2004 р. без порушення кримінальної справи щодо зазначених вище осіб, в тому числі і З., та без вручення їм копії скарги.

У судовому засіданні 07.12.2004 р. головуючим не роз’яснювались права учасникам процесу, скарга Д. не оголошувалась, порядок дослідження доказів не встановлювався, Д. і обвинувачені нею особи, які, за даними протоколу судового засідання, з’явились до суду, не допитувались, а суд розпочав розгляд справи з допиту свідків, щодо яких у справі нема даних, що будь-ким із сторін заявлялись клопотання про їх виклик і допит, після чого суд оголосив перерву в судовому засіданні на 27.01.2005 р.

Тільки під час перерви суддею була винесена постанова від 15 грудня 2004 р. про порушення кримінальної справи щодо З. – за ч. 2 ст. 125 КК України, щодо З. та Ш. - за ч. 1 ст. 125 КК України, після чого підсудним 17.01.2005 р. була направлена копія постанови про порушення кримінальної справи. Про вручення підсудним копії скарги Д. в матеріалах справи даних немає.

27.01.2005р. після перерви суд продовжив розгляд справи, а не розпочав її з початку.

За заявами потерпілої Д. суд закрив кримінальну справу за ч. 1 ст.125 КК України щодо З. – постановою від 27 січня 2005р. та щодо Ш. – постановою від 24 лютого 2005 р., а відносно З. постановив вирок від 25.02.2005 р., визнавши його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Таким чином, судом першої інстанції були допущені істотні порушення кримінально-процесуального законодавства при призначенні та розгляді кримінальної справи, які тягнуть скасування прийнятого судом першої інстанції судового рішення щодо З.

На зазначені порушення закону з боку суду першої інстанції не звернув уваги і апеляційний суд при розгляді апеляції засудженого З., а тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого належить вручити З. копію скарги Д., з дотриманням вимог закону повно і всебічно розглянути справу, дати належну оцінку наданим сторонами доказам та доводам З., висунутим на свій захист, і прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого З. задовольнити частково.

Вирок Боровського районного суду Харківської області від 25 лютого 2005 р. та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2005 р. щодо З. - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.