На порушення вимог ст. 111¹³ ГПК України Вищий господарський суд України переглянув у касаційному порядку ухвалу місцевого господарського суду, яка не підлягає оскарженню.

Верховний Суд України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” на постанову Вищого господарського суду України від 20 квітня 2005 р. № 2-20/10972-2004 у справі за заявою ВАТ “ГАЗ” до ЗАТ “КримавтоГАЗ” про банкрутство,

У липні 2004 р. ВАТ “ГАЗ” подало до господарського суду Автономної Республіки Крим заяву щодо порушення справи про банкрутство ЗАТ “КримавтоГАЗ”, оскільки заборгованість останнього становить 2 135 650 грн. 42 коп., що значно перевищувало 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2004 р. заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою підготовчого засідання від 9 серпня 2004 р. продовжена судова процедура банкрутства відносно боржника, введено процедуру розпорядження його майном, призначено арбітражного керуючого-розпорядника майна Ч.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2004 р. затверджено реєстр вимог кредиторів та зобов’язано боржника провести загальні збори кредиторів.

У листопаді 2004 р. до суду надійшла заява від кредитора – ВАТ “Державний експортно-імпортний банк”, у якій він просить роз’яснити п. 4 ухвали суду по цій справі від 9 листопада 2004 р. у частині обов’язку розпорядника майна при проведенні загальних зборів кредиторів враховувати голоси усіх кредиторів.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2004 р. роз’яснено, що кожен кредитор, чиї вимоги визнано судом, наділений правом брати участь у зборах кредиторів із правом вирішального голосу, яке не може бути обмежено ані розпорядником майна, ані боржником чи іншими кредиторами.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 квітня 2005 р. № 2-20/10972-2004 ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2004 р. скасовано, оскільки у даному випадку має місце не ухвала про роз’яснення судового акта, а процесуальний документ, який тлумачить норми закону. Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 89 ГПК України змінив зміст ухвали суду, яку роз’яснював за клопотанням ВАТ “Державний експортно-імпортний банк” – кредитора, вимоги якого забезпечені заставою.

Ухвалою Верховного Суду України від 30 червня 2005 р. порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 20 квітня 2005 р. № 2-20/10972-2004 за касаційною скаргою ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, де поставлено питання про скасування цієї постанови та залишення без змін ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2004 р.

Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 111-13 ГПК України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2004 р. є ухвалою про роз’яснення ухвали цього ж суду від 9 листопада 2004 р.. Така ухвала у відповідності з нормами ГПК України та Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” оскарженню не підлягає.

Таким чином, на порушення вимог ст. 111-13 ГПК України Вищий господарський суд України переглянув у касаційному порядку ухвалу місцевого господарського суду, яка не підлягає оскарженню.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2004 р. – залишенню в силі.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 111¹⁷ – 111²¹ ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ВАТ ôДержавний експортно-імпортний банкö задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 20 квітня 2005 р. № 2-20/10972-2004 скасувати, а ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2004 р. залишити в силі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.