Відповідно до ст. 69 КК України, призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м’якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

В порушення вимог ч. 1 ст. 70 КК України, призначаючи остаточне покарання за сукупністю злочинів, суд помилково поглинув менш суворим покарання більш суворе, яким є виправні роботи щодо арешту.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 листопада 2006 р. кримінальну справу за касаційними поданням заступника прокурора Миколаївської області на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2005 р. засуджений В. засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України на один місяць арешту, за ч. 3 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки виправних робіт з відрахуванням в доход держави 20 % із суми заробітку засудженого, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено два роки виправних робіт з відрахуванням в доход держави 20 % із суми заробітку засудженого.

В. визнано винуватим у тому, що він 15 серпня 2005 р., перебуваючи у нетверезому стані, у дворі будинку, вимагаючи сплати боргу З.О. став бити його молодшого брата – З.М. та погрожуючи розправою примусив З.М. зняти з мотоцикла П.О. міст, вартістю 180 грн., після чого відкрито ним заволодів. Продовжуючи свої злочинні дії В., грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю у вигляді нахабності та грубості, став ображати З.М. брутальною лайкою та бити його руками і ногами по різним частинам тіла, примусивши останнього віднести викрадений міст до його місця проживання, чим спричинив потерпілому П. шкоду на суму 180 грн. Крім того, В. став ображати батька З.М. — П.О, який відразу прийшов до його двору та пропонував заспокоїтися і віддати викрадене, але В. продовжував брутально висловлюватися на їх адресу та схопивши вила, став ними розмахувати, погрожуючи розправою.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо В. скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд безпідставно призначив засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, що привело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину і не в повній мірі врахував обставини, що обтяжують покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Дійсно, призначаючи покарання менш суворіше, ніж передбачено ч. 3 ст. 186 КК України на підставі ст. 69 КК України, суд навів лише одну обставину, що пом’якшує покарання, що не недостатньо для застосування ст. 69 КК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, суд призначає остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом повного чи часткового складання покарання, що призначені за окремі злочини, або шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Призначаючи покарання В. за сукупністю злочинів суд порушив кримінальний закон і поглинув більш суворе покарання менш суворим, яким є виправні роботи щодо арешту.

У зв’язку з порушенням кримінального закону при призначенні покарання, вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені порушення і постановити рішення у відповідності до вимог закону.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 395—396 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

касаційне подання заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2005 р. щодо В. скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.