При здійсненні повноважень власника землі сільська рада є не суб’єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС, а рівноправним суб’єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі відповідача стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, а також законності угоди між рівноправними сторонами, не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства

23 вересня 2008 р. колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Сільськогосподарського кооперативу “Борщагівський-1” (далі — СГК “Борщагівський-1”) справу за позовом Смаги Катерини Григорівни до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі — Сільська рада) та СГК “Борщагівський-1” про визнання нечинним і скасування рішення Сільської ради та розірвання договору оренди земельної ділянки, встановила:

У липні 2006 р. Смага К.Г. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відмова Сільської ради в наданні їй у власність земельної ділянки, якою вона користується впродовж 30 років для ведення особистого селянського господарства, є незаконною. Зазначена відмова мотивована тим, що позивачка не має ніяких документів, які б підтверджували правомірність користування земельною ділянкою.

Солом’янський районний суд м. Києва постановою від 7 серпня 2006 р., яку ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2007 р. залишено без змін, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 липня 2007 р. рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Суди обґрунтували свої рішення тим, що рішення Сільської ради від 14 січня 2005 р. № 11 “Про передачу в оренду земельної ділянки Сільськогосподарському кооперативу “Борщагівський-1” суперечить законодавчому принципу раціонального використання та охорони земель і це є підставою для визнання зазначеного рішення недійсним та розірвання договору оренди від 20 січня 2005 р.

У скарзі до Верховного Суду України СГК “Борщагівський-1” порушив питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2007 р. через неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, а саме ст. 17 КАС.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Вищий адміністративний суд України виходив з того, що справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок не можна визнати обґрунтованим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб’єкт владних повноважень” відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 того самого Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 12 ЗК передбачено, що сільська рада має право розпоряджатися землями територіальної громади, яке вона здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади села; організації землеустрою; координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного й екологічного законодавства; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) і надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. При цьому за змістом зазначеної статті сільська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Із наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власника землі сільська рада є не суб’єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС, а рівноправним суб’єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є право користування земельною ділянкою, яка рішенням Сільської ради була передана за договором в оренду СГК “Борщагівський-1”.

За таких обставин заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому орган місцевого самоврядування цих відносинах виступає як суб’єкт права власності, а не як суб’єкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення є етапом реалізації волі власника на укладення договору, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

З урахуванням викладеного ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 157, 241—243 RFC, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу СГК “Борщагівський-1” задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2007 р., ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2007 р. та постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 7 серпня 2006 р. скасувати.

Провадження в адміністративній справі закрити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС.