головуючого	Коновалова В.М.,
суддів	Харченка О.М., Скотаря А.М.,
за участю прокурора	Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 9 червня 2005 р. в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням Першого заступника Генерального прокурора України на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2004 р., яким О., 27 серпня 1979 р. н., уродженець м. Болград Одеської області, житель с. Бановка Болградського району Одеської області, громадянин України, раніше не судимий, – засуджений за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією його майна.

На підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком на 3 роки.

У відповідності зі ст. 76 КК України О. М.П. зобов’язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання періодично з’являтися у вказані вище органи для реєстрації та зобов’язаний пройти курс лікування від наркоманії.

О. засуджений за те, що він 4 квітня 2004 р., біля 9 години, на вул. Преображенській в м. Одесі у невстановленої слідством особи незаконно придбав поліетиленовий пакет з каннабісом (маріхуаною), тобто з особливо небезпечним наркотичним засобом і зберігав його з метою збуту.

В цей же день О. близько 15 години на розі вулиць Прохорівській та М’ясоєдівській в м. Одесі незаконно збув М. частину особливо небезпечного наркотичного засобу, який був у нього, вагою 1,7 гр.

Невдовзі він був затриманий працівниками міліції, які вилучили в О. а ще 6,5 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу маріхуани, який він зберігав з метою збуту.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні Перший заступник Генерального прокурора України, не оспорюючи обґрунтованості засудження О. а та правильності кваліфікації його дій, вказує, що суд першої інстанції, призначаючи О. покарання із застосуванням ст. 75 КК України неправильно призначив йому додаткову міру покарання у виді конфіскації майна, оскільки таке додаткове покарання відповідно до ст. 77 КК України при звільненні особи від відбування основного покарання з випробуванням, не застосовується.

Виходячи з цього, просять вирок змінити і виключити з вироку рішення суду про конфіскацію майна О.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Винність О. у вчиненні злочину, за який він засуджений, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.

Так, сам О. повністю визнав свою вину у вчиненні злочину.

Вина його також підтверджувалася даними постанови про проведення оперативної закупки, даними протоколу затримання О. і вилучення у нього наркотичного засобу (маріхуани) та вилучення грошей, одержаних за продаж наркотиків М., висновком судової хіміко-біологічної експертизи, що вилучена у О. речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Виходячи із встановленого дії О. правильно кваліфіковані за ст. 307 ч. 2 КК України.

Правильно суд першої інстанції призначив О. і основне покарання. Що ж стосується додаткового покарання, то суд його застосував до О. необґрунтовано.

Відповідно до вимог ст. 77 КК України у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути й призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

В даній статті закону не йдеться про конфіскацію майна.

Як видно суд першої інстанції звільнив О. на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням але призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна. Це суперечить вимогам, зазначеним у ст. 77 КК України.
Тому призначення додаткового покарання О. у виді конфіскації майна є незаконним і підлягає виключенню з вироку.
Керуючись ст. ст. 395 – 396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання Першого заступника Генерального прокурора України задовольнити.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2004 р. щодо О. змінити.
Виключити з вироку рішення суду про конфіскацією майна О.

У решті вирок залишити без зміни.

Головуючий:	Коновалов В.М.
судді:	Харченко О.М., Скотар А.М.