Рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій скасовано і залишено в силі рішення суду першої інстанції, оскільки останній дійшов правильного висновку про те, що порушення порядку скликання сесії сільської ради та процедури підготовки питань до розгляду на цій сесії призвело до прийняття протиправних рішень

16 червня 2009 р. колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку провадження за винятковими обставинами за скаргою Сокол О.М. справу за її позовом до Велико-дорошівської сільської ради Жовківського району Львівської області (далі — Сільрада) про визнання неправомірними рішень, їх скасування та зобов’язання не чинити перешкод, встановила:

У лютому 2007 р. Сокол О.М. звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати рішення Сільради від 21 грудня 2006 р. № 7 «Про дострокове припинення повноважень сільського голови». Пізніше вона просила також скасувати рішення Сільради № 8 від тієї самої дати «Про призначення виконуючого обов’язки сільського голови» та зобов’язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні нею повноважень сільського голови.

Жовківський районний суд Львівської області постановою від 16 січня 2008 р. позов задовольнив.

Постановою від 24 квітня 2008 р. Львівський апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 листопада 2008 р. рішення апеляційного суду залишив без змін.

У скарзі про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України за винятковими обставинами Сокол О.М., посилаючись на наявність підстави, установленої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС, просить Верховний Суд України скасувати рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій і залишити в силі рішення суду першої інстанції. На обґрунтування скарги додано постанову Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2007 р., в якій, на думку скаржника, одні й ті самі норми права застосовано інакше, ніж у справі, що розглядається.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Як установлено судами, 21 грудня 2006 р. Сільрада рішенням № 7 достроково припинила повноваження сільського голови Сокол О.М., а рішенням № 8 — призначила виконуючого обов’язки сільського голови Жарську Г.Є. Сесію Сільради було скликано не сільським головою.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 42 Закону від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон № 280/97-ВР; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що повноваження сільського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 79 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського голови можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Зі змісту ст. 46 цього Закону вбачається, що сільська рада проводить свою роботу сесійно. Першу сесію сільської ради скликає і веде голова відповідної територіальної виборчої комісії (ч. 3 цієї статті, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Наступні сесії ради скликаються сільським головою (ч. 4). Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок — не рідше ніж один раз на місяць (ч. 5). У разі немотивованої відмови сільського голови або неможливості його скликати сесію ради, вона скликається секретарем цієї ради (ч. 6, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зі змісту останньої норми вбачається, що без доручення сільського голови секретар цієї ради скликає сесію лише у випадках: якщо сільський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених ч. 7 цієї статті (сесію сільської ради має бути скликано за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської ради), або якщо голова не скликає сесію у строки, передбачені цим Законом, зокрема й з поважних причин.

Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (ч. 9, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 20 регламенту Сільради (далі — Регламент) проекти рішень, інші документи і матеріали з питань, що виносяться на розгляд ради, видаються депутатам не пізніше ніж за три дні до відкриття сесії. У порядку денному сесії Сільради визначаються питання, які вносяться на її розгляд. До порядку денного включаються лише ті питання, документи щодо яких підготовлені згідно з вимогами Регламенту (частини 1, 2 ст. 22 Регламенту). Проект порядку денного сесії ради повідомляється депутатам не пізніше, як за п’ять днів до відкриття сесії (ч. 1 ст. 23).

Оскільки суду першої інстанції доказів відмови (ухилення) Сокол О.М. від скликання сесії Сільради у двотижневий строк або неможливості її скликання головою відповідачем не надано, то висновок цього суду про те, що 4-е засідання 3-ї сесії 5-го демократичного скликання Ради скликано не уповноваженою на те особою, всупереч вимогам Закону № 280/97-ВР та Регламенту, є правильним. Крім того, обґрунтованим є й висновок суду про невідповідність приписам законодавства вручення Сокол О.М. увечері 20 грудня повідомлення про проведення пленарного засідання 21 грудня 2006 р. без жодних проектів рішень, без ознайомлення зі змістом подання прокурора. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушення відповідачем порядку скликання сесії Сільради та процедури підготовки питань до розгляду на сесії призвело до прийняття протиправних рішень.

Апеляційний суд, з яким погодився касаційний суд, помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, пославшись, зокрема, на застосування останнім ч. 14 ст. 46 Закону № 280/97-ВР в редакції, яка не була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Чинна на той момент редакція зазначеної норми в частині регулювання спірних відносин не суперечила тій, на яку послався суд. Зміна редакції норми закону, а не регулювання, не могла вплинути на висновок суду щодо оспорюваних рішень Сільради.

З урахуванням наведеного рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241—244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу Сокол О.М. задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2008 р., постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2008 р. скасувати, постанову Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2008 р. залишити в силі.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС.

* Публікується повний текст судового рішення з незначною редакційною правкою.