Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши справу за позовом Д. до державного підприємства ôОдеський морський торговельний портö, американської компанії ôСерес-Українаö, компанії ôСерес-Термінал Інкорпорейтедö (США), управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області про відшкодування шкоди, заподіяної у зв’язку з трудовим каліцтвом на виробництві,

У жовтні 2000 р. Д. звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з травня 1995 р. працював на підприємстві спільної діяльності “Серес-Україна” бригадиром докерів-механізаторів. 20 травня 1998 р. під час завантаження вантажу отримав травми, внаслідок яких втратив 40 відсотків професійної працездатності, а з 15 серпня 2000 р. йому встановлена третя група інвалідності.

У зв’язку з цим просив стягнути з відповідачів на його користь одноразову допомогу у розмірі 81080 грн., щомісячні виплати у розмірі 810 грн. з 15 серпня 2000 р., вартість санаторно-курортного лікування у розмірі 1200 грн. та 50000 в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Одеси від 31 січня 2003 р. вказаний позов Д. задоволено частково. Стягнуто з американської компанії “Серес-Україна” та державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” на користь позивача солідарно одноразову допомогу в розмірі 45920 грн., заборгованість по щомісячним виплатам в розмірі 3444 грн. та 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Одеській області на користь позивача за період з 1 квітня 2001 р. по 31 січня 2003 р. 8949 грн. 60 коп. та зобов’язано зазначене управління щомісячно виплачувати Д., починаючи з 1 лютого 2003 р. по 459 грн. 20 коп. в місяць. В позові Д. до компанії “Серес-Термінал Інкорпорейтед” (США) відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2003 р. рішення Жовтневого районного суду м. Одеси від 31 січня 2003 р. змінено. Стягнуто з американської компанії “Серес-Україна” та державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” на користь позивача солідарно в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На зазначені рішення надійшла касаційна скарга державного підприємства “Одеський морський торговельний порт”, в якій ставиться питання про їх часткове скасування та направлення справи на новий розгляд у суд першої інстанції, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено і цей висновок підтверджується матеріалами справи, що позивач працював на спільному українсько-американському підприємстві “Серес-Україна”, де й отримав травму на виробництві.

Згідно із ст. 8 Закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII у редакції, що діяла у період цих відносин, усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що власник зобов’язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

На підставі Закону України від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у вигляді страхових виплат відшкодовується шкода особам, які застраховані від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Особам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд) сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з того часу, коли відповідні підприємства надавали в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі виплати й послуги, або коли таке право встановлено у судовому порядку.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 р. № 6 з послідуючими змінами та доповненнями станом на 24 жовтня 2003 р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” у абз. 2 п. 1-2 роз’яснив, що уся заборгованість із відшкодування зазначеної матеріальної та моральної шкоди виплачується потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей (утриманцям) роботодавцями, а в разі їх ліквідації без створення правонаступника – Фондом.

Спори, що виникають із приводу заборгованості, повинні вирішуватись на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди.

Суди ці положення Закону не взяли до уваги.

Покладаючи обов’язок відшкодування шкоди на державне підприємство “Одеський морський торговий порт” як солідарного боржника, суди не навели висновків, які б відповідали чинному законодавству, з яких підстав цей порт та американська компанія “Серес-Україна” мають відповідати у солідарному порядку.

Статтею 451 ЦК УРСР встановлено, а також у п. 3 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України також роз’яснено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

На ДП “Одеський морський торговий порт” позивач у період виробничої травми не працював. У чому саме конкретна вина цього порту у завданні травми позивачу у рішеннях не наведено.

Не передбачено чинним законодавством і стягнення у солідарному порядку судових витрат.

За таких обставин судові рішення у частині стягнення з американської компанії “Серес-Україна” і державного підприємства “Одеський морський торговий порт” у солідарному порядку на користь позивача зазначених у рішенні виплат, а також судових витрат слід скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу державного підприємства “Одеський морський торговий порт” задовольнити.


Рішення Жовтневого районного суду м. Одеси від 31 січня 2003 р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2003 р. у частині стягнення у солідарному порядку із американської компанії “Серес-Україна” та державного підприємства “Одеський морський торговий порт” на користь Д. одноразової допомоги, заборгованості за щомісячні виплати на загальну суму 49364 грн. та моральної шкоди, а також судових витрат в сумі 502 грн. 14 коп. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті ці судові рішення залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.