Ураховуючи те, що чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК України є правомірним

У вересні 2011 р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант» (далі — ПАТ «Кий Авіа») звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 серпня 2011 р. у справі № 37/64 за позовом приватного акціонерного товариства страхового дому «Європейський світ» (далі — ПАТ «Європейський світ») до ПАТ «Кий Авіа» про стягнення суми з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень ст. 625 ЦК, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого господарського суду України від 12 серпня 2010 р. у справі № 13/238, у якій за аналогічних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог, матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, встановлених судами фактичних обставин суд касаційної інстанції дійшов протилежних висновків, ніж ті, що викладені у справі, яка розглядається. Зокрема, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на встановлену судовим рішенням в іншій справі суму боргу за період виконання цього рішення, обґрунтовуючи це тим, що ці суми підлягають відшкодуванню на вимогу кредитора виключно разом із сумою основного боргу.

Посилаючись на судове рішення у справі № 13/238, ПАТ «Кий Авіа» вважає, що оскаржувана ним постанова суду касаційної інстанції є незаконною, оскільки прийнята з порушенням вимог норми матеріального права, а саме ст. 625 ЦК.

Вищий господарський суд України ухвалою від 16 листопада 2011 р. допустив до провадження справу № 37/64 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18 серпня 2011 р.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Кий Авіа», перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд України дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із ст. 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 ГК.

Частиною 1 ст. 598 ЦК визначено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст. 599 ЦК зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суди нижчих інстанцій встановили: рішенням Господарського суду м. Києва від 30 березня 2009 р. у справі № 27/19 з ПАТ «Кий Авіа» на користь ПАТ «Європейський світ» було стягнуто суму страхового відшкодування у розмірі 30 тис. 332 грн 4 коп., а також 1 тис. 562 грн 11 коп. пені та три проценти річних у сумі 256 грн 77 коп. за період з 31 липня по 10 листопада 2008 р. за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії), укладеного 1 жовтня 2007 р. закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Синдек» (правонаступником якого є ПАТ «Європейський світ») і ПАТ «Кий Авіа». Зазначене рішення набуло законної сили 18 червня 2009 р., проте покладений в судовому порядку на ПАТ «Європейський світ» обов’язок зі сплати грошової суми, воно виконало належним чином лише 11 лютого 2011 р., що свідчить про прострочення ним виконання зобов’язання щодо виплати долі страхового відшкодування за зазначеним договором.

Переглядаючи цю справу в касаційному порядку, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. А тому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін зазначеного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК за період з 11 листопада 2008 р. по 11 лютого 2011 р.

Ураховуючи те, що чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, висновок суду касаційної інстанції про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК є обґрунтованим.

Суд касаційної інстанції при вирішенні справи № 37/64 правильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 111²⁶ ГПК Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись статтями 111²³, 111²⁴ та 111²⁶ ГПК, Верховний Суд України постановив: у задоволенні заяви ПАТ «Кий Авіа» відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 111¹⁶ ГПК.