Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у порядку виключного провадження 2008 ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження Ухвала спільного засідання колегії суддів Судової палати у кримінальних справах  Верховного Суду України і Військової судової колегії від 5 грудня 2008 р. (витяг)<br><i>Відповідно до ч. 1 ст. 400<sup>4</sup> КПК України підставами для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження є нововиявлені обставини або неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення</i><br>

Відповідно до ч. 1 ст. 4004 КПК України підставами для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження є нововиявлені обставини або неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення


Ухвала спільного засідання колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України і
Військової судової колегії
від 5 грудня 2008 р.
(витяг)

Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 лютого 2008 р. С. засуджений за ч. 2 ст. 286 КК до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням на 2 роки права керувати транспортними засобами.

Постановлено стягнути з засудженого С. на користь С.Н. 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та 600 грн. за надання правової допомоги адвокатом.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2008 р. вирок залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14 серпня 2008 р. вирок міськрайонного і ухвалу апеляційного суду залишено без змін.

С. визнано винним і засуджено за те, що він приблизно о 21 год. 30 хв. 30 вересня 2007 р., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння і керуючи автомобілем, рухаючись по дорозі зі швидкістю приблизно 80 км/год., порушив пункти 1.5, 2.9, 10.1, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив наїзд на потерпілу С.Н., яка йшла у попутному напрямку, в результаті чого їй були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

У клопотанні засудженого С., внесеному на розгляд спільного засідання за поданням суддів Верховного Суду України, ставилося питання про пом’якшення призначеного засудженому покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України дійшли висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Доведеність винності С. у порушенні правил безпеки дорожнього руху не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, належним чином оцінених судом.

Дії С. за ч. 2 ст. 286 КК кваліфіковано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 4004 КПК підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження є нововиявлені обставини або неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення. Перегляд судових рішень з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого на цій стадії кримінального процесу законом не передбачено.

Як вбачається із вироку, призначаючи С. покарання, суд урахував вимоги кримінального та кримінально-процесуального закону, які регулюють питання призначення покарання, і призначив його у межах санкції закону, за яким С. засуджено. Зокрема, суд урахував ступінь тяжкості злочину, вчиненого С обтяжуючу покарання обставину — перебування у стані алкогольного сп’яніння, дані, що характеризують його особу, обставини, що пом’якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилається засуджений.

Нових обставин, які б не були враховані судом, у клопотання не наведено.

Із змісту заяви, наданої потерпілою С.Н.. у спільне засідання, видно, що вона також заперечує проти пом’якшення С. покарання.

З огляду на наведене, судді Верховного Суду України не знайшли підстав для пом’якшення С. покарання.