З метою забезпечення гарантованих статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950) прав та законних інтересів обвинувачених, подальшого удосконалення практики застосування судами кримінально-процесуального законодавства та попередження судових помилок при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції Пленум Верховного Суду України

Внести до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 6 “Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції” такі зміни й доповнення:

1. Абзац третій пункту 1 викласти в такій редакції:

“З’ясовуючи питання про те, чи немає підстав для зміни, скасування або обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суддя повинен ураховувати не тільки положення, передбачені в КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950, далі – Конвенції) та практики Європейського суду з прав людини”.

2. Пункт 3 доповнити абзацом другим такого змісту:

“Вважати правильною практику тих суддів, які в разі надходження обґрунтованих клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, заміну менш суворого запобіжного заходу на взяття під варту чи зміну запобіжного заходу – взяття під варту на інший менш суворий запобіжний захід, визнають обов’язковою явку в засідання з попереднього розгляду справи обвинуваченого та його захисника, допущеного до участі у справі відповідно до вимог частини першої статті 45 КПК, а також забезпечують доставку в засідання з попереднього розгляду справи обвинуваченого, що тримається під вартою”.

3. Пункт 6 після речення першого доповнити реченнями другим і третім такого змісту:

“Ураховуючи вимоги статті 62 Конституції України та пункту 2 статті 6 Конвенції, постанову за результатами попереднього розгляду справи не може бути викладено у формулюваннях, які порушують принцип невинуватості особи. При прийнятті суддею рішення про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу висновок щодо наявності підстав для цього або їх відсутності має бути мотивованим у постанові”.

4. Пункт 16 доповнити абзацом третім такого змісту:

“Звернути увагу суддів на те, що при обґрунтуванні рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, заміну менш суворого запобіжного заходу на взяття під варту чи залишення запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слід ураховувати вимоги статей 148, 150 КПК, статей 5, 6 Конвенції щодо необхідності додержання розумних строків тримання особи під вартою та положення, закріплені в практиці Європейського суду з прав людини, а також рекомендації, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”.

Голова Верховного Суду України	лл В.В. Онопенко
лл Секретар Пленуму Верховного Суду України	лл Ю.Л. Сенін