Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу виконавчого комітету Антрацитівської міської ради Луганської області на ухвалу Вищого господарського суду України від 10 жовтня 2005 р. у справі №15/8пд за позовом акціонерного товариства “Літан” до виконавчого комітету Антрацитівської міської ради Луганської області, акціонерного товариства закритого типу “Дельта-Транст” про визнання угоди недійсною,
Ухвалою від 10 жовтня 2005 р. Вищий господарський суд України повернув без розгляду касаційну скаргу виконавчого комітету Антрацитівської міської ради Луганської області на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 4 серпня 2005 р. на підставі пункту першого частини першої статті 111³ Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Ухвала обґрунтована тим, що касаційна скарга підписана не уповноваженою на те особою.

Виконавчий комітет Антрацитівської міської ради Луганської області просить скасувати ухвалу Вищого господарського суду України, посилаючись на різне застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах, порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

П. 1 ч. 1 ст. 111³ ГПК України передбачає право суду касаційної інстанції не приймати касаційну скаргу до розгляду і, відповідно, повертати її без розгляду, якщо вона, зокрема, підписана особою, яка не має права її підписувати.

Ч. 1 та 3 ст. 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, яким, зокрема є керівник організації.

Відповідно до п. 5 ст. 51 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради очолює відповідно сільський, селищний, міський голова.

З матеріалів справи вбачається, що касаційну скаргу підписав виконуючий обов’язки міського голови Хрипун М.П., який діяв відповідно до покладених на нього повноважень.

За таких обставин Вищий господарський суд України неправильно застосував положення п. 1 ч. 1 ст. 111³ ГПК України, як підставу повернення касаційної скарги.

У разі сумніву щодо повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, суд повинен був витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення касаційної скарги.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111¹⁷-111²⁰ ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу виконавчого комітету Антрацитівської міської ради Луганської області задовольнити, ухвалу Вищого господарського суду України від 10 жовтня 2005 р. скасувати, а касаційну скаргу виконавчого комітету Антрацитівської міської ради Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 17 червня 2005 р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 4 серпня 2005 р. разом зі справою передати до Вищого господарського суду України для розгляду по суті.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.