Інформація про видання
На першу сторінку Написати листа Пошук
 2010   ‹ інформація про журнал
   № 12 (124)
    СУДОВА ПРАКТИКА
JUDICIAL PRACTICE
     РІШЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
DECISIONS IN CRIMINAL CASES

Відповідно до вимог ст. 358 КПК України засуджений, який утримується під вартою, підлягає обов’язковому виклику до апеляційного суду у випадках, коли про це надійшло його клопотання.
Порушення апеляційним судом зазначених вимог закону призвело до скасування ухвали

УХВАЛА
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 9 березня 2010 р.
(в и т я г)


Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області вироком від 25 листопада 2008 р. засудив М. за ч. 2 ст. 185 КК на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК суд за сукупністю вироків частково приєднав невідбуте покарання за попереднім вироком і визначив М. остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки п’ять місяців.

Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 27 лютого 2009 р. вирок щодо М. залишив без зміни.

М. засуджений за те, що 17 листопада 2007 р. приблизно о 18 год. 30 хв. він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, таємно викрав належне К. майно на загальну суму 1030 грн.

Зі змісту касаційної скарги засудженого М. вбачалося, що він не погоджувався із судовими рішеннями, вважав кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 КК неправильною, оскільки дійсна сума викраденого ним майна встановлена неправильно і є недостатньою для притягнення до кримінальної відповідальності. Посилався на порушення права на захист, оскільки апеляційний розгляд відбувся без його участі і йому не надали копію апеляції захисника для ознайомлення. З цих підстав просив судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити, направивши її матеріали для притягнення його до адміністративної відповідальності, або ж направити на новий апеляційний розгляд.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У касаційній скарзі засуджений М., зокрема, зазначав про порушення його права на захист, оскільки подавав клопотання про виклик його у засідання апеляційного суду, але апеляційний розгляд справи відбувся без його участі, також стверджував, що йому не була вручена копія апеляції захисника для ознайомлення.

Відповідно до вимог ст. 358 КПК засуджений, який утримується під вартою, підлягає обов’язковому виклику до апеляційного суду у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.

При перевірці матеріалів справи встановлено, що засуджений М. заявляв клопотання про розгляд справи у його присутності. Це клопотання було надіслано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та надійшло до суду 26 січня 2009 р.

27 лютого 2009 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області розглянув апеляцію засудженого М. без його участі, що є порушенням права засудженого на захист і відповідно до вимог ст. 370 КПК є безумовною підставою для скасування постановленого щодо нього апеляційним судом судового рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України скасувала ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2009 р. щодо М., а кримінальну справу направила на новий апеляційний розгляд.