Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у господарських справах у касаційному порядку 2006 Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14 лютого 2006 р.<br><I> Посилання Вищого господарського суду України, як на підставу повернення касаційної скарги, на те, що до неї не додано доказів надіслання її копії третій особі, є необґрунтованими, оскільки ст. 111<sup>3</sup>  ГПК не передбачає такої підстави</I> <br>

Посилання Вищого господарського суду України, як на підставу повернення касаційної скарги, на те, що до неї не додано доказів надіслання її копії третій особі, є необґрунтованими, оскільки ст. 1113 ГПК не передбачає такої підстави


Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 14 лютого 2006 р.

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства “Світ” Солом’янського району м. Києва (далі — КП) на ухвалу Вищого господарського суду України від 21 листопада 2005 р. у справі за позовом КП до товариства з обмеженою відповідальністю “Оптово-роздрібний ринок “Жуляни”, третя особа — приватне підприємство “Агора “Сервіс” (далі — ПП), про розірвання договору оренди та зобов’язання звільнити приміщення,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13 вересня 2005 р. касаційну скаргу КП на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2005 р. не прийнято до розгляду та повернуто на підставі пунктів 3, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК). Ухвала мотивована тим, що до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третій особі у справі – ПП, а також тим, що у скарзі не конкретизовано суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права, які допустив суд при винесенні оскаржуваної постанови.

Оскарженою ухвалою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2005 р. у цій же справі КП було відмолено у клопотанні про відновлення строку подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2005 р., а вдруге подану касаційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК. При цьому суд мотивував ухвалу відсутністю підстав для відновлення пропущеного процесуального строку посилаючись на те, що скаржник при повторному зверненні до суду з касаційною скаргою не усунув недоліки щодо не зазначення у касаційній скарзі суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права, які зумовили її повернення попередньою ухвалою Вищого господарського суду України.

КП у касаційній скарзі ставить питання про скасування оскарженої ухвали Вищого господарського суду України з підстави порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено ст. 111 ГПК. Зокрема, п. 4 ч. 1 цієї статті встановлено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подала касаційну скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 1 ст. 1111 ГПК визначено зобов’язання особи, яка подала касаційну скаргу, надіслати іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Повертаючи вперше подану касаційну скаргу, Вищий господарський суд України послався на недотримання КП вимог зазначених норм, проте з таким висновком погодитися не можна.

Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 25 травня 2005 р. КП мотивувало порушенням судом норм процесуального права, а саме ст. 96 ГПК щодо права сторони на надіслання відзиву на касаційну скаргу та норм матеріального права, що регулюють правовідносини оренди. При цьому в касаційній скарзі зазначалося в чому саме полягає суть цих порушень.

Відтак, посилання Вищого господарського суду України на невідповідність поданої касаційної скарги вимогам процесуального закону спростовується її змістом. Наведені КП доводи за своєю суттю відповідають вимогам п. 4 ч. 1ст. 111 ГПК.

Посилання Вищого господарського суду України, як на підставу повернення касаційної скарги, на те, що до неї не додано доказів надіслання її копії третій особі, є необґрунтованими, оскільки ст. 1113 ГПК не передбачає такої підстави.

Оскільки вперше подана касаційна скарга була повернута без розгляду неправомірно, а наступна ухвала Вищого господарського суду України, безпосередньо випливає із ухвали від 13 вересня 2005 р., то всі вони підлягають скасуванню, а касаційна скарга КП — передачі до Вищого господарського суду України для розгляду по суті.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11117—11120 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України,


п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвали Вищого господарського суду України від 13 вересня 2005 р. та 21 листопада 2005 р. у справі № 6/84 скасувати, а касаційну скаргу КП на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2005 р. разом зі справою передати до Вищого господарського суду України для розгляду по суті.

Постанова є остаточна і оскарженню не підлягає.