Суд необґрунтовано призначив покарання у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки за ч. 2 ст. 53 КК України штраф є видом кримінального покарання, яке призначається в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу

Ялтинський міський суд АР Крим вироком від 1 липня 2010 р. засудив Д.: за ч. 2 ст. 263 КК до 850 грн. штрафу; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 263 КК — до 340 грн. штрафу.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів Д. остаточно визначено 850 грн. штрафу.

В апеляційному порядку справа щодо Д. не розглядалася.

Д. визнано винним у тому, що 13 квітня 2010 р., приблизно о 17 год., він знайшов холодну зброю — кістень, який носив без передбаченого законом дозволу.

14 квітня 2010 р. з 17 год. 20 хв. до 17 год. 35 хв. поблизу зупинки громадського транспорту Д. намагався продати кістень певним особам, проте не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі — ці особи відмовилися придбати холодну зброю.

Цього ж дня о 18 год. 30 хв. Д. затримали співробітники міліції, які під час огляду виявили та вилучили у нього зазначену зброю.

У касаційній скарзі прокурор, пославшись на неправильне застосування кримінального закону при призначенні Д. покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 263 КК, порушив питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд.

Перевіривши матеріали справи та зазначені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів Верховного Суду України дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

При призначенні Д. покарання суд допустив неправильне застосування кримінального закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 КК покарання у виді штрафу визначається в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На порушення зазначеної норми Закону суд призначив Д. покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 263 КК у виді штрафу в розмірі, не передбаченому в КК, — двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону зазначений вирок підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий судовий розгляд, під час якого суд, окрім зазначеного, повинен звернути увагу на те, що згідно з вимогами ст. 334 КПК мотивувальна частина вироку, крім іншого, повинна містити відомості про місце вчинення злочину.

За таких обставин вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 1 липня 2010 р. щодо Д. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.