При здійсненні повноважень власника майна Державна служба автомобільних доріг України є не суб’єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС, а рівноправним суб’єктом майнових відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права володіти, користуватися й розпоряджатися майном.

Позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі відповідача стосовно розпорядження майном і передачі відповідних прав щодо нього не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства

30 вересня 2008 р. колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши в порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Державної служби автомобільних доріг України (далі — Укравтодор) справу за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до Укравтодору про скасування наказу, встановила:

У жовтні 2006 р. Фонд майна АР Крим звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що Укравтодор безпідставно розпорядився майном, яке належить АР Крим, оскільки наказом від 24 січня 2002 р. № 14 реорганізував державне підприємство “База відпочинку “Мис Айя” (далі — ДП) шляхом приєднання до Лікувально-реабілітаційного центру для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца. Видаючи цей наказ, відповідач вийшов за межі своєї компетенції, оскільки згідно з Положенням про Державну службу автомобільних доріг України, затвердженим Указом Президента України від 19 січня 2002 р. № 50/2002, не наділений повноваженнями зі створення та реорганізації будь-яких юридичних осіб.

Господарський суд Автономної Республіки Крим постановою від 22 листопада 2006 р. в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивовано тим, що майно ДП знаходиться на території м. Севастополя, а не на території АР Крим. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1994 р. № 238 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю та власністю Республіки Крим” до власності останньої передавалося лише майно, розташоване на її території. Отже, майно ДП до власності АР Крим не передавалось і є державною власністю.

Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 30 січня 2007 р. рішення суду першої інстанції скасував і позов задовольнив, пославшись на те, що відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до власності АР Крим передається розташоване на її території державне майно, зокрема майно орендних підприємств. Суд також зазначив, що у 1997 р. в ході приватизації орендного підприємства “Трест “Юждорстрой” державне підприємство “База відпочинку “Мис Айя” не було включене до статутного фонду створеного відкритого акціонерного товариства і залишилося на його балансі. Оскільки цей трест є власністю АР Крим, то останній належить і база відпочинку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 березня 2008 р. рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.

У скарзі до Верховного Суду України Укравтодор, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, порушив питання про перегляд і скасування зазначеної ухвали.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.

Вищий адміністративний суд України виходив із того, що справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок не можна визнати обґрунтованим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу справу адміністративної юрисдикції (адміністративну справу) визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб’єкт владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 тієї самої статті — це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору між сторонами є право власності на майно ДП, яке було реорганізоване на підставі оспорюваного наказу.

Із наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власника майна Укравтодор виступав не як суб’єкт владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС, а як рівноправний суб’єкт майнових відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права володіти, користуватися й розпоряджатися майном.

Предметом спору в цій справі є об’єкт нерухомого майна. Тобто між сторонами існує спір про майнове право, що виключає її розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин ухвалені в адміністративній справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу Укравтодору частково задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2008 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 січня 2007 р. та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2006 р. скасувати.

Провадження в адміністративній справі закрити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС.