Відповідно до визначення поняття доказів, що міститься у ст. 32 ГПК України, ксерокопії фіскального чеку поштового відділення та списку поштових відділень, засвідчені печаткою Генеральної прокуратори України, скріпленою підписом відповідальної особи вказаної установи, є доказами. У разі сумнівів у їх достовірності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд вправі був витребувати оригінал або додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення касаційного подання

У липні 2007 р. ТОВ “Компанія “Скандік Трак” (далі — ТОВ) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до дочірнього підприємства “Фірма Дніпромед” ДАК “Укрмедпром” (далі — ДП), в якому просило суд визнати дійсним договір купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва, укладений з відповідачем 14 червня 2007 р.

Одночасно, позивач просив визнати за ним право власності на об’єкти незавершеного будівництва, які були предметом договору купівлі–продажу від 14 червня 2007 р.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

В подальшому ТОВ уточнило позовні вимоги в частині визнання права власності і просило визнати за ним право власності на об’єкт незавершеного будівництва – будівлю СТО, що знаходиться у м. Дніпропетровську по вул. Стартовій, а саме: будівлю СТО, літера – А-1 (площа – 1340,4 кв. метрів), прибудова літера – А1-1 (площа – 13,4 кв. метрів), тамбур літера – А-1 (площа – 4,4 кв. метри), ганок літера – А (площа – 18,7 кв. метри), навіс літера – Б (площа – 18,7 кв. метри), ворота - літера №1,4, огорожа – літера №2, огорожа – літера №3, флагшток – літера №5., а також на об’єкт завершеного будівництва – склад, що знаходиться у с. Старі Кодакі Дніпропетровського району Дніпропетровської області, а саме: склад, літера – А (площа – 266,8 кв. метри), огорожа – літера № 1,2, замощення – літера № 1.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 8 жовтня 2007 р. позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18 липня 2008 р. касаційне подання Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 жовтня 2007 р. повернуто скаржнику.

У касаційному поданні порушено питання про скасування ухвали Вищого господарського суду України з мотивів її невідповідності рішенням Верховного Суду України, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 2 жовтня 2008 р. порушено касаційне провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 18 липня 2008 р. у справі № 39/480-07.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційного подання, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий господарський суд України, повертаючи касаційне подання заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 жовтня 2007 р., посилався на п. 3 ч. 1 ст.1113 ГПК, оскільки до останнього не було додано доказів надіслання його копії сторонам у справі.

Проте з цим погодитись не можна з огляду на таке.

Вимоги до форми і змісту касаційної скарги (подання) встановлено ст. 111 ГПК, згідно з якою до скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Оскаржуючи прийняте у даній справі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 8 жовтня 2007 р., заступник Генерального прокурора України на підтвердження надсилання сторонам копій внесеного касаційного подання надав суду ксерокопії фіскального чеку поштового відділення та списку поштових відправлень, засвідчені печаткою Генеральної прокуратури України, скріпленою підписом відповідальної особи вказаної установи.

Відповідно до визначення поняття доказів, що міститься у ст. 32 ГПК, такі документи є доказами. У разі сумнівів у їх достовірності чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд вправі був витребувати оригінали або додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення касаційного подання.

За таких обставин Вищий господарський суд України невірно застосував п. 3 ч. 1 ст. 111³ ГПК та безпідставно повернув касаційне подання.

Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу слід скасувати як незаконну, а справу передати на розгляд до Вищого господарського суду України.

Керуючись статтями 111¹⁷—ст. 111²¹ ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційне подання Генеральної прокуратури України задовольнила: ухвалу Вищого господарського суду України від 18 липня 2008 р. у справі № 39/480-07 скасувала, а справу передала до Вищого господарського суду України на розгляд у касаційному порядку.