Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 р., заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до ЦПК України 1963 р., розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на зазначені обставини суд касаційної інстанції, переглядаючи судові рішення в порядку касаційного провадження після 1 вересня 2005 р., повинен був продовжити розгляд справи за правилами чинного цивільного процесуального законодавства України

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом компанії ANB “Іnternational Corporation” (США; далі — Компанія) та виробничо-комерційної фірми “Юнінком – Південь” (далі — Фірма) до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі — представництво міськради) про внесення змін до договору купівлі-продажу нежилого приміщення за скаргою Компанії про перегляд у зв’язку з винятковими обставинами ухвали колегії суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2007 р., встановила наступне.

У жовтні 2003 р. Компанія звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 9 червня 1998 р. вона придбали у власність Фірму і стала її єдиним власником.

25 липня 1997 р. Фірма уклала з представництвом міськради договір оренди нежитлового приміщення № 141/3 загальною площею 667,7 кв. метрів.

За період з 25 листопада 1999 р. до 20 листопада 2000 р. за рахунок її інвестицій був проведений ремонт вищевказаного приміщення за експертним висновком на суму 950 тис 28 грн. Експертна оцінка приміщення складає 2 млн 199 тис. 456 грн., а витрати орендатора на ремонт перевищують 25 % вартості приміщення, тому згідно з п. 51 розд. 9 Державної програми приватизації це дає орендатору право викупу приміщення.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати за ним пріоритетне право на викуп нежитлового приміщення загальною площею 667,7 кв. метів та зобов’язати Одеську міську раду й представництво міськради укласти з Фірмою договір купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2004 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2004 р., позов задоволено. Визнано нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31 грудня 2003 р. № 261, укладений між Фірмою та представництвом міськради, укладеним в іншій редакції п. 2.1 щодо вартості об’єкта — 2 млн 83 тис. грн, а не 5 млн 433 тис. 712 грн.

Колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області ухвалою від 26 жовтня 2007 р. касаційну скаргу представництва міськради задовольнила частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2004 р. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2004 р. скасувала та провадження у справі закрила.

У скарзі Компанія просить переглянути в зв’язку з винятковими обставинами ухвалу колегії суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2007 р., посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону щодо визначення підвідомчості при розгляді в порядку цивільного судочинства справ за позовами юридичних та фізичних осіб до іноземних компаній (юридичних осіб).

Зокрема, в аналогічних справах, а саме: у справі за заявою заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-західного регіону Чорного моря та у справі за позовом Одеської міської ради та Одеської обласної ради до судновласницької компанії про відшкодування шкоди — судом касаційної інстанції 5 червня 2007 р. прийнято протилежне рішення й справу розглянуто судом касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства; у справі за позовом АТВТ до приватного нотаріуса М.Н., третя особа — акціонерна компанія “Харківобленерго”, про визнання вчинених нотаріальних дій незаконними та у справі за позовом Чорноморського транспортного прокурора в інтересах Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Одеського судноремонтного заводу “Україна” та Одеського міського торговельного порту до Кіпрської судноплавної компанії про відшкодування моральної шкоди суди також справи розглянули в порядку цивільного судочинства.

Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК підставою оскарження у зв’язку з винятковими обставинами судових рішень у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного i того самого положення закону.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закриваючи провадження у справі, Апеляційний суд Харківської області як суд касаційної інстанції виходив із того, що вказаний спір виник між юридичними особами та відповідно до вимог статей 1, 12 ГПК підвідомчий господарським судам.

Проте з такими висновками суду касаційної інстанції погодитися не можна.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 24 ЦПК 1963 р., чинного на час прийняття до провадження вказаної позовної заяви та розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, суди загальної юрисдикції також розглядають справи, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства та організації.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 р., заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 р., розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом.

За таких обставин суд касаційної інстанції, переглядаючи оскаржувані судові рішення в порядку касаційного провадження повинен був продовжити розгляд справи за правилами чинного цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 358 ЦПК, розглядаючи справу в порядку провадження у зв’язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції.

За таких обставин ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області, постановлена як судом касаційної інстанції, підлягає скасуванню з передачею справи до суду касаційної інстанції для розгляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 358, 359 ЦПК, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України скаргу задовольнила: ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 26 жовтня 2007 р. скасувала і передала справу до Апеляційного суду Харківської області для розгляду в касаційному порядку.