При перевірці правомірності дій нотаріуса по вчиненню виконавчих написів про стягнення сум за опротестованими простими векселями, суди мають враховувати положення п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у беспірному порядку (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 1999 року № 1172).

Відповідно до п. 11 цього Переліку, до таких документів належать і опротестовані нотаріусом векселі

У березні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (далі - ТОВ "Вассма") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента" (далі – ТОВ "Сингента") про визнання такими, що не підлягають оплаті, векселів:

- АА № 1218294 на суму 534 649, 98 грн. в частині суми 34 649, 98 грн.;

- АА № 1218295 на суму 712 866, 64 грн. в частині суми 212 866, 64 грн.;

- АА № 1218296 на суму 712 866, 62 грн. в частині суми 212 866, 62 грн.;

- АА № 1218297 на суму 4 654 476, 32 грн. в частині суми 4 154 476, 32 грн.;

- АА № 1218298 на суму 3 047 804, 29 грн. в частині суми 2 547 804, 29 грн.

Піcля подання заяви про уточнення позовних вимог позивач остаточно просив визнати такими, що не підлягають виконанню вчиненні 16 грудня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. виконавчі написи:

- № 34493 на суму 534 649, 98 грн.;

- № 34495 на суму 712 866, 64 грн.;

- № 34496 на суму 712 866, 62 грн.;

- № 34498 на суму 4 654 476, 32 грн.;

- № 34494 на суму 3 047 804, 29 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вказані векселі були підписані колишнім директором ТОВ «ТД «Вассма» Нестеренком М.Ю. з перевищенням наданих йому статутом товариства повноважень, оскільки сума за кожним із векселів перевищує 500 000 грн., а тому вчинені нотаріусом виконавчі написи не підлягають виконанню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 2 липня 2009 року у задоволені позову відмовлено.

Висновок суду мотивовано тим, що опротестовані нотаріусом прості векселі є підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса, та недоведеністю заперечень позивача щодо відсутності його зобов'язань за вказаними векселями.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2009 року рішення господарського суду міста Києва від 2 липня 2009 року скасовано. Прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано такими, що не підлягають виконанню, вчинені 16 грудня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. виконавчі написи: № 34493 на суму 34 649, 98 грн.; № 34494 на суму 212 866, 64 грн.; № 34495 на суму 212 866, 64 грн.; № 34496 на суму 4 154 476, 32 грн. та № 34498 на суму 2 547 804, 29 грн. В іншій частині позову відмовлено.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що директором позивача Несторенком М.Ю. були підписані від імені позивача прості векселі з перевищенням наданих йому статутом товариства повноважень, а тому відповідач може вимагати від позивача виконання зобов’язань за такими векселями лише в обсязі, що не перевищує повноваження директора позивача, тобто в межах 500 000 грн. по кожному простому векселю.

Постановою Вищого господарського суду України від 9 грудня 2009 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2009 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 11 березня 2010 року за касаційною скаргою ТОВ "Сингента" порушено провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 9 грудня 2009 року.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з передачею справи на розгляд Вищого господарського суду України з мотивів виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення у аналогічних справах та з підстав її невідповідності рішенням Верховного Суду України.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що між ТОВ «ТД «Вассма» та ТОВ «Сингента» були укладено договори купівлі-продажу: № 02/2009 від 12 лютого 2009 року на суму 11 227 689 грн., № SF 25/08 від 14 лютого 2008 року на суму 9 035 394 грн. та № СО 25/08 від 7 лютого 2008 року на суму 227 377, 20 грн.

З метою оплати за вже поставлений товар за вказаними договорами ТОВ «ТД «Вассма» видало на користь ТОВ «Сингента» прості векселі на загальну суму 9 662 663, 85 грн.:

- АА № 1218294 на суму 534 649, 98 грн. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 9 жовтня 2008 року;

- АА № 1218295 на суму 712 866, 64 грн. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 11 листопада 2008 року;

- АА № 1218296 на суму 712 866, 62 грн. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 29 листопада 2008 року;

- АА № 1218297 на суму 4 654 476, 32 грн. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 15 грудня 2008 року;

- АА № 1218298 на суму 3 047 804, 29 грн. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 3 листопада 2008 року.

16 грудня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа Каплуном Ю.В. за заявою ТОВ Сингента» було вчинено протести про неоплату вказаних векселів та вчинено виконавчі написи:

- № 34493 на суму 534 649, 98 грн.;

- № 34495 на суму 712 866, 64 грн.;

- № 34496 на суму 712 866, 62 грн.;

- № 34498 на суму 4 654 476, 32 грн.;

- № 34494 на суму 3 047 804, 29 грн.

8 січня 2009 року Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрив виконавчі провадження (далі – ВП) про стягнення з ТОВ “ТД “Вассма” на користь ТОВ “Сингента” коштів:

- ВП №10836878 про стягнення 536 414, 69 грн.;

- ВП № 10836614 про стягнення 714 631, 35 грн.;

- ВП № 10830696 про стягнення 714 631, 33 грн.;

- ВП № 10831976 про стягнення 4 656 241, 03 грн.;

- ВП № 10836341 про стягнення 3 049 569 грн.

Відповідно до п.п. 9.9 Статуту ТОВ “Вассма” директор товариства укладає угоди, договори, контракти, в тому числі зовнішньоекономічні, на суму не більш ніж 500 000 грн. або еквівалентну суму в іноземній валюті. Угоди, договори, контракти на суму, що перевищує зазначену у цьому пункті, директор має право укладати виключно при отриманні згоди зборів учасників.

Надання такої згоди директору на укладення угод та договорів на суму, що перевищує 500 000 грн. або еквівалентну суму в іноземній валюті, відповідно до п. 9.7. статуту ТОВ “Вассма”, належить до компетенції загальних зборів учасників позивача.

Вищий господарський суд України, залишаючи постанову апеляційної інстанції без змін, підтвердив його висновок про часткове задоволення заявлених вимог в частині визнання кожного з оскаржених виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню в сумі, що не перевищує повноваження директора позивача на видачу векселів, тобто в межах 500 000 грн. по кожному простому векселю.

Проте з таким висновком погодитись не можна з таких підстав.

Законом України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум у безспірному порядку нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах (ст. 87).

Згідно із п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

До таких документів, згідно із п. 11 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 1999 року № 1172), належать і опротестовані нотаріусом векселі.

Згідно із п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 червня 2007 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів», законний векселедержатель не зобов'язаний доводи наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Ураховуючи, що судами було встановлено факт вчинення 16 грудня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за заявою ТОВ Сингента” виконавчих написів № 34493, № 34495, № 34496, № 34498, № 34494 на підставі опротестованих нотаріусом векселів, та ураховуючи обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог про визнання зазначених виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, без урахування наведених вимог закону та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України щодо їх застосування.

Вищий господарський суд України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення та перевіряючи правильність застосування судами першої і апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, не звернув уваги на допущені судом апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального й процесуального права та сам допустив порушення вимог ст. ст. 111-⁷, 111-¹⁰ ГПК України, залишивши в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2009 року, якою було скасовано законне і обґрунтоване рішення господарського суду міста Києва від 2 липня 2009 року.

З огляду на наведене постанова Вищого господарського суду України від 9 грудня 2009 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2009 року підлягають скасуванню.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст. ст. 125, 129 Конституції України, ст. ст. 2, 39 Закону України “Про судоустрій України” щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б недопустиму необхідність скасування законного рішення суду першої інстанції. Отже, наведений у статті 111¹⁸ ГПК України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для залишення в силі Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України рішення господарського суду міста Києва від 2 липня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 111-¹⁷ – 111-²⁰ ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента" задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 9 грудня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2009 року скасувати.

Рішення господарського суду м. Києва від 2 липня 2009 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і скарженню не підлягає.