Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у касаційному порядку 2002 Ухвала за касаційною скаргою засудженого

У х в а л а
Іменем України
 
Колегія суддів палати
з кримінальних справ Верховного Суду України
 
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2002 р. кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого Г.А. на вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 26 липня 2001 р., яким Г.А. засуджено за ст. 94 КК України на сім років позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 9 жовтня 2001 р. вирок залишено без зміни.
Г.А. визнаний винним у тому, що він 19 серпня 2000 р. приблизно о 17-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в будинку № 14 “а” по вул. Гагаріна в м. Дубровиці рівненської області на грунті особистих неприязних стосунків ударив ножем у живіт свого брата Г.В., унаслідок чого потерпілий помер на місці події.
У касаційній скарзі засуджений просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що на досудовому слідстві та при розгляді справи в суді першої інстанції було порушено його право на захист і допущено інші порушення кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про необхідність скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 46 КПК України підсудний має право відмовитися від захисника. Відмова допускається лише за його ініціативою і не позбавляє права запросити того ж чи іншого захисника на подальших стадіях процесу. Мотиви відмови від захисника суд зазначає в протоколі судового засідання. Про прийняття відмови від захисника суддя виносить постанову, а суд — ухвалу. 
Із протоколу судового засідання вбачається, що  наприкінці судового слідства, перед дебатами, захисник підсудного Г.А. адвокат С. з невідомих причин не з’явилась у судове засідання. На запитання головуючого підсудний заявив, що він відмовляється від захисника. Суд, прийнявши відмову Г.А. від захисника, не з’ясував причин його неявки та відмови від нього підсудного, вирішив продовжити слухання справи без захисника і на порушення вимог ч. 2 ст. 46 КПК України не виніс з цього приводу мотивованої ухвали.
У подальшому Г.А. звернувся до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні захисника С. Суд зазначене клопотання відхилив, мотивуючи це тим, що останній на попередньому судовому засіданні відмовився від послуг захисника. Тим самим суд порушив вимоги ч. 1 ст. 46 КПК України, згідно з якою відмова підсудного від захисника не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника на подальших стадіях процесу.
Таким чином, судом не було додержано вимог закону про право Г.А. на захист, що згідно зі ст. 370 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і тягне за собою скасування вироку.
Оскільки ці порушення закону не були усунені при розгляді справи в апеляційному порядку, скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 395,  396 КПК України, колегія суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ
 
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженого Г.А. задовольнити.
Вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 26 липня 2001 р. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 9 жовтня 2001 р. щодо Г.А. скасувати, а справу направити у той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі.