"23 "  січня  2002 р.

м. Київ

   
Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України у складі:
 

головуючого	Дідківського А.О.,
суддів:	Балюка М.І.,	Барсукової В.М.,	Гнатенка А.В.,
	Григор’євої Л.І.,	Гуменюка В.І.,	Домбровського І.П.,
	Колесника П.І.,	Маринченка В.Л.,	Прокопчука Ю.В.,
	Пшонки М.П.,	Самсіна І.Л.,	Сеніна Ю.Л.,
	Терлецького О.О.,	Тітова Ю.Г.,	Шабуніна В.М.,
	Шицького І.Б.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Вербицького Василя Костянтиновича до державного відкритого акціонерного товариства (далі — ДВАТ) “Шахта ім. В.М. Бажанова” про відшкодування шкоди,
 У травні 2000 р. Вербицький В.К. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з віповідача у зв’язку з ушкодженням здоров’я одноразову допомогу в розмірі 16261 грн. 56 коп., яка нарахована йому згідно з наказом директора шахти № 1007 від 3 червня 1999 р., та 2250 грн. — за заподіяну моральну шкоду, посилаючись на відмову відповідача сплатити йому ці суми.
Згодом позивач змінив свої вимоги — просив стягнути з відповідача 16261 грн. 56 коп. та компенсацію у зв’язку з порушенням термінів виплати одноразової допомоги.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 22 грудня  2000 р. постановлено стягнути з ДВАТ “Шахта ім. В.М. Бажанова” на користь Вербицького В.К. одноразову допомогу в розмірі 16261 грн.56 коп. та компенсацію за несвоєчасну виплату —  5837 грн. 42 коп.
У касаційній скарзі ДВАТ “Шахта ім. В.М. Бажанова” просить змінити рішення, посилаючись на те, що стягнення компенсації за затримку виплати одноразової допомоги чинним законодавством не передбачено.
Касаційна скарга підлягає  відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено, що Вербицький В.К. під час роботи був травмований, внаслідок чого втратив 40 % професійної працездатності. На підставі наказу директора шахти № 1007 від 3 червня 1999 р. потерпілому було нараховано одноразову допомогу в розмірі 16261 грн. 56 коп., але ця сума йому виплачена не була.
Згідно з пунктами 39, 43  Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472 (далі — Правила), які діяли на час розгляду справи, одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний термін з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Якщо потерпілому з вини власника своєчасно не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 р.  “Про оплату праці”.
Сума компенсації обчислена судом відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р.  № 1427.
При встановлені зазначених фактів судом не порушено норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до ст. 11 Закону України від 14 жовтня 1992 р. “Про охорону праці”, пунктів 30, 39, 43 наведених Правил, що діяли на час розгляду справи, сума одноразової допомоги входить до складу страхових виплат, які підлягають коригуванню у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України “Про оплату праці”.
Оскільки рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування судова палата не вбачає.
Керуючись ст. 340  ЦПК України, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України
 Касаційну скаргу ДВАТ  “Шахта ім. В.М. Бажанова” відхилити.
Рішення  Центрально-Міського районного суду  м. Макіївки від 22 грудня 2000 р. залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.