Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у господарських справах у касаційному порядку 2008 Справи, пов’язані із застосуванням процесуальних норм Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26 лютого 2008 р. (витяг)<br><I>Відповідно до ст. 111<sup>7</sup> ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.<br>Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази<I>


Відповідно до ст. 1117ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази


Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 26 лютого 2008 р.

(витяг)


У лютому 2007 р. Київське державне підприємство “Ізумруд” (далі — Підприємство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “Ультра-Плюс” про зобов’язання усунути перешкоди в користуванні приміщеннями та стягнення збитків,

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив усунути перешкоди в користуванні приміщеннями загальною площею 228 к. метрів відповідно до умов договору № 2684, які розташовані на третьому поверсі адміністративної будівлі Підприємства по вул. Сосніних, 11 у м. Києві, шляхом виселення та передачі зазначених приміщень позивачу з підстав закінчення строку дії даного договору та небажанням орендодавця його продовжувати.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 5 травня 2007 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 6 червня 2007 р., позов задоволено частково, зобов’язано відповідача усунути перешкоди у користуванні приміщеннями загальною площею 228 кв. метрів, які розташовані на третьому поверсі адміністративної будівлі Підприємства по вул. Сосніних, 11 у м. Києві, шляхом виселення та передачі зазначеного приміщення позивачу. У стягненні матеріальної шкоди в позові відмовлено з огляду на те, що позивачем не було доведено належними засобами доказування факту понесення шкоди та її розмір. В частині задоволення позову судові рішення мотивовані тим, що строк дії договору оренди закінчився, а тому відсутні підстави для користування відповідачем приміщеннями.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 листопада 2007 р. вказані судові рішення скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд з підстав не дослідження судами всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою Верховного Суду України від 17 січня 2008 р. за касаційною скаргою Підприємства порушено провадження з перегляду Верховним Судом України у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 22 листопада 2007 р. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої постанови з мотивів її невідповідності рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і різного застосування Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону в аналогічних справах.

Відповідач та третя особа не використали наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1117 ГПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Скасовуючи попередні судові рішення Вищий господарський суд України на вказані вимоги закону уваги не звернув і не врахував, що питання про неможливість продовження терміну дії договору оренди були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, які, оцінивши зібрані по справі докази, на підставі ст. 43 ГПК зробили обґрунтований висновок стосовно задоволення позовних вимог.

Крім того, суд касаційної інстанції безпідставно застосував п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК, вказавши на порушення прав Регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Києві внаслідок його незалучення до участі у справі, позаяк останнє ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2007 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Представники третьої особи брали участь у судовому засіданні та надали свої пояснення по суті спору.

Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а помилково скасовані постанова Київського апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду м. Києва області залишенню в силі.

Виходячи з положень статей 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст. 125 Конституції України, статей 2, 39 Закону України від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІІІ “Про судоустрій України” щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законних рішень суду апеляційної інстанції. У зв’язку з цим наведений у ст. 11118 ГПК перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для прийняття Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України зазначеного рішення.

Керуючись статтями 11117—11120 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційну скаргу Підприємства задовольнила: постанову Вищого господарського суду України від 22 листопада 2007 р. у справі № 6/159 скасувала, постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 вересня 2007 р. залишила в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.