Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у касаційному порядку 2007 Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 27 лютого 2007 р. (витяг)<br><I>Відповідно до вимог ст. 4 Закону України від 1 жовтня 1996 р. “Про застосування амністії в Україні” дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію</I><br>

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України від 1 жовтня 1996 р. “Про застосування амністії в Україні” дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію


Ухвала
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 27 лютого 2007 р. (витяг).


Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області

від 11 квітня 2006 р. провадження по кримінальній справі щодо С., яка обвинувачувалась у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, було закрито на підставі п. “г” ст. 1 Закону України від 31 травня 2005 р. “Про амністію”.

В апеляційному порядку постанова суду щодо С. не переглядалась.

Як видно із матеріалів справи, органами досудового слідства С. обвинувачувалась у тому, що в період часу з 25 квітня 2005 р. по 5 вересня 2005 р., використовуючи підроблений документ — трудову книжку, вона незаконно заволоділа грошима центру зайнятості населення у виді грошової допомоги по безробіттю в сумі 749 грн 20 коп.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування указаної постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку із безпідставним закриттям провадження по справі щодо С. за амністією.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України від 31 травня 2005 р. “Про амністію”, його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, тобто до 23 червня 2005 р.

Із змісту наявного в матеріалах обвинувального висновку вбачається, що органами досудового слідства С. обвинувачувалась у вчиненні неправомірних дій в період з 25 квітня по 5 вересня 2005 р.

Згідно ст. 4 Закону України від 1 жовтня 1996 р. “Про застосування амністії в Україні” дія закону про амністію не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону, у зв’язку з чим постанову суду необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду суду необхідно повно і об’єктивно дослідити обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394—396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України


у х в а л и л а:

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2006 р. щодо С. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же районний суд.