Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у касаційному порядку 2006 Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 жовтня 2006 р. (витяг)<br><I> Мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу та інших наслідків форми вини і мотивів злочину</I><br>
Мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу та інших наслідків форми вини і мотивів злочину.

УХВАЛА
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 17 жовтня 2006 р.
(витяг)

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 жовтня 2006 р. кримінальну справу за касаційними скаргами захисників, на вирок апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2006 р., яким засуджено Д. та Л. за ч. 2 ст. 115 пунктів 4, 12 КК України на п’ятнадцять років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 263 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 357 КК України на один рік обмеження волі, за ч. 3 ст. 357 КК України на два роки обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на п’ятнадцять років позбавлення волі кожному.

Постановлено стягнути: солідарно із засуджених на користь потерпілої Х. для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відповідно, 4 тис. 712 грн та 200 тис. грн; з кожного із засуджених у доход держави по 1 тис. 540 грн судових витрат.

Засуджених визнано винним у вчинені ними таких злочинів.

На початку лютого 2006 р. Д. та Л. , за пропозицією Д., домовились вбити Х.

З цією метою Д. і Л. взяли із собою холодну зброю — 2 ножі, на носіння яких, передбаченого законом, не мали дозволу і заманили Х. у розташовану неподалік лісосмугу. Приблизно о 21 год. 40 хв. з особливою жорстокістю умисно позбавили життя потерпілого шляхом нанесення йому зазначеними ножами численних ударів у різні частини тіла та перерізали горло.

Після вбивства Д. та Л. викрали із кишені одягу Х. належний йому паспорт, який Д. умисно пошкодив, вирвавши із нього декілька аркушів.

У касаційних скаргах захисник С. наводить доводи про те, що суд необґрунтовано визнав Л. винним у вчинені ним умисного вбивства з особливою жорстокістю, при призначенні Л. покарання суд не взяв до уваги того, що він організатором та ініціатором злочину не був, у злочині щиро розкаявся і позитивно характеризувався; засуджений Л. стверджує, що судове слідство у справі проведено неповно і необ’єктивно, висновок суду про вчинення ним убивства з особливою жорстокістю не підтверджений матеріалами справи, при призначенні йому покарання судом не враховано того, що його роль у вчиненні злочину була другорядною, він у злочині щиро розкаявся і сприяв його розкриттю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався позитивно характеризувався.

Просять змінити вирок, виключити з нього вказівку суду про засудження Л. за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, пом’якшити йому покарання та зменшити суму зробленого з Л. на користь Х. для відшкодування моральної шкоди стягнення; захисник К. у поданих до скарги засудженого Л. доповненнях по суті наводить такі ж доводи і додатково вказує на те, що у Л. не було попередньої змови з Д. на вбивство потерпілого.

Просить про зміну вироку щодо Л. шляхом перекваліфікації дій останнього з пунктів 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 115 КК України, пом’якшення йому за цією статтею закону покарання і зменшення суми зробленого на корить Х. стягнення; захисник П. з посиланням на те, що Д. у вчинених злочинах щиро розкаявся, сприяв їх розкриттю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і позитивно характеризувався просить про зміну постановленого щодо Д. вироку і пом’якшення йому покарання; засуджений Д. зазначає, що судове слідство у справі проведено необ’єктивно, суд дійшов безпідставного висновку про вчинення ним убивства з особливою жорстокістю, а при призначенні йому покарання не врахував поведінку самого потерпілого і того, що він, засуджений, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризувався. Крім того, суд необґрунтовано стягнув із нього на користь Х. для відшкодування моральної шкоди зазначену суму у вироку.

Просить при розгляді справи в касаційному порядку постановити стосовно нього рішення з урахуванням таких доводів.

Заслухавши доповідача, захисника К., який підтримав доводи скарги засудженого Л., потерпілу та прокурора, котрі заперечували проти задоволення скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, а справа — направленню на новий судовий розгляд з таких підстав.

Згідно зі ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справив суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а також винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Матеріалами справи встановлено, що ці вимоги закону судом належним чином не виконані.

Так, органи досудового слідства в постановах про притягнення Д. та Л. як обвинувачених і в обвинувальному висновку посилалися на те, що вони з метою вбивства Х. на початку лютого 2006 р. вступили в попередню змову між собою, тоді ж розробили спільний план таких дій, а безпосередньо злочини, пов’язані із незаконним носінням холодної зброї, умисним вбивством Х., протиправним заволодінням і пошкодженням його паспорта, вчинили у зазначений у названих процесуальних документах вечірній час 17 лютого 2006 р.

Разом з тим, у мотивувальній частині вироку, яка містить визнане доведеним формулюванням обвинувачення Д. та Л. у вчиненні ними злочинів, за які їх засуджено, суд не вказав конкретної дати, місяця та року, коли Д. і Л. були вчинені дані злочини.

Тобто, суд не установив і не зазначив у мотивувальній частині вироку часу вчинення засудженим злочинів, чим допустив порушення вимог статей 64 та 334 КПК України, що свідчить про неповноту судового слідства.

Тому постановлений вирок необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Що ж стосується наведених у відповідних скаргах доводів про необґрунтованість засудження Д. і Л. за умисне вбивство з особливою жорстокістю, відсутність у Л. попередньої змови на вбивство з особливою жорстокістю, занадто суворого покарання та безпідставність стягнення з них для відшкодування моральної шкоди на користь Х. 200 тис. грн, то ці доводи можуть бути перевірені при новому судовому розгляді справи.

Керуючись статтями 394—396 КПК України, колегія суддів


у х в а л и л а:

касаційні скарги захисників засуджених Д. та Л. задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Харківської області від 27 червня 2006 р. щодо Д. та Л. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.