Cуд касаційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що рішення господарського суду не зачіпає прав та обов’язків скаржника

У квітні 2008 р. суб’єкт підприємницької діяльності–фізична особа (далі — підприємець) Р. звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до підприємця В. про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці площею 62,02 га, та зобов’язання відповідача передати позивачу це майно за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача виникло право власності на спірне нерухоме майно, яке йому було надано в оренду за договором оренди нерухомого майна від 5 лютого 2007 р., у зв’язку з його викупом на умовах цього договору.

Господарський суд Миколаївської області рішенням від 25 квітня 2008 р. позов задовольнив: визнав майно за Р. та зобов’язав відповідача передати це майно позивачу шляхом підписання акта приймання-передачі протягом трьох календарних днів з моменту набрання чинності зазначеним рішенням та всі правовстановлюючі документи, необхідні для реєстрації на нього права власності.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив із того, що позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання щодо сплати договірної вартості орендованого майна, що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами від 31 березня, 1 та 2 квітня 2008 р., за якими сплачені кошти були прийняті відповідачем, а тому згідно з умовами договору (пункти 9.7, 9.8) у позивача виникло право власності на нерухоме майно, яке було надано йому в оренду, у зв’язку з його викупом. При цьому суд керувався статтями 174, 284, 289 ГК та статтями 11, 14, 526 ЦК.

Не погодившись із зазначеним рішенням, фермерське господарство «Південний берег» (далі — фермерське господарство) оскаржило його в касаційному порядку до Вищого господарського суду України, обґрунтовуючи наведені у касаційній скарзі доводи тим, що спірне майно є його власністю та ніколи не використовувалося сторонами у справі.

Вищий господарський суд України постановою від 30 вересня 2008 р. зазначене рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін.

У касаційній скарзі фермерське господарство просило скасувати цю постанову Вищого господарського суду України з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

25 грудня 2008 р. колегія суддів Верховного Суду України порушила касаційне провадження з перегляду названої постанови Вищого господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України визнала, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд касаційної інстанції мотивував її тим, що прийняте рішення у справі є таким, що не стосується прав та обов’язків скаржника, а тому підстав для його зміни чи скасування немає. При цьому суд виходив із того, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31 січня 2007 р. спірне нерухоме майно на праві приватної власності зареєстровано за підприємцем В.

Але погодитися з таким висновком не можна з таких підстав.

Суд касаційної інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що в провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом фермерського господарства до Б., підприємця В. про визнання недійсними біржових угод щодо купівлі-продажу майна, яке є предметом розглядуваного спору, та визнання недійсним рішення постійно діючого Третейського суду при Південній товарній біржі. Зазначений районний суд ухвалами від 28 лютого 2007 р. вжив заходів до забезпечення позову за заявою позивача у цій справі (фермерського господарства): заборонив відчужувати спірне нерухоме майно, а Новоодеській державній адміністрації — переоформляти земельну ділянку площею 62,02 га в межах, визначених державним актом на право користування землею від 3 червня 1994 р., на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. № 11 «Про судове рішення» (зі змінами, внесеними згідно з постановами від 24 квітня 1981 р. № 4, від 25 грудня 1992 р. № 13, від 25 травня 1998 р. № 15) обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, що розглядається, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 25 квітня 2008 р. не зачіпає прав та обов’язків фермерського господарства.

За таких обставин Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, керуючись статтями 111¹⁷—111²⁰ ГПК, касаційну скаргу фермерського господарства задовольнила: постанову Вищого господарського суду України від 30 вересня 2008 р. та рішення Господарського суду Миколаївської області від 25 квітня 2008 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.