Відповідно до ст. 45 КПК України участь захисника є обов’язковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні чи психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист. У разі відмови від захисника у цьому випадку, він замінюються іншим в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 46 КПК України

Новокаховський міський суд Херсонської області вироком від 11 жовтня 2005 р. засудив Р. за ч. 2 ст. 263 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України Р. звільнено від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та на нього покладено певні обов’язки на підставі ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

Р. визнано винним у тому, він 20 жовтня 2004 р. у лісосмузі знайшов предмет, який згідно висновку криміналістичної експертизи є холодною зброєю, виготовленою саморобним способом по типу нунчаку, та носив його при собі до дня вилучення працівниками міліції.

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Автор подання зазначає, що суд першої інстанції грубо порушив права засудженого на захист, розглянувши справу без участі захисника, оскільки Р. є розумово відсталою особою і участь захисника у справі є обов’язковою.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Відповідно до ст. 45 КПК України справи про злочини осіб з психічними вадами підлягають розслідуванню та розгляду судами з обов’язковою участю захисника.

Під особами, які через свої психічні вади не можуть самі реалізовувати право на захист, як це вказано у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24 жовтня 2003 р. “Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві”, необхідно розуміти осіб, які, хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійному захисту від обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи Р. з 1991 р. перебуває на обліку лікаря психіатра з діагнозом: розумова відсталість у ступені.

Отже, Р. має психічні вади, що перешкоджає його самостійному захисту від обвинувачення, а участь захисника при розгляді справи судом щодо нього є обов’язковою.

На досудовому слідстві захист Р. на підставі ордеру здійснювала захисник К.

Під час судового розгляду справи Р. відмовився від захисника, що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Проте, суд в порушення кримінально-процесуального закону розглянув кримінальну справу щодо Р., прийнявши його відмову від захисника, чим порушив його право на захист.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід розглянути справу з дотриманням всіх вимог закону.

Керуючись ст. ст. 395, 399 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2005 р. щодо Р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.