Право на представництво юридичної особи пов’язано не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2008 р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ “Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008 р. відкрито процедуру санації боржника, призначено керуючого санацією та розпорядника майном.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 р. ухвалу суду першої інстанції змінено в частині призначення керуючого санацією.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2008 р. залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 15.01.2009 р. за касаційною скаргою ВАТ “Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту” порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 03.12.2008 р.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України з мотивів її невідповідності нормам матеріального права та різного застосування Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників боржника, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керівник боржника має право подати згідно з вимогами статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:

за наявності рішення органу, до повноваження якого, згідно з законодавством або установчими документами боржника, віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у випадку, якщо такі повноваження не визначені, - за наявності рішення органу боржника, до повноваження якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника;

за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санації керівника боржника.

Таким чином, за змістом даної норми керівник боржника у вказаній процедурі може бути призначений керуючим санацією лише при наявності письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника.

Як встановлено судом першої інстанції кредитори погодили призначення керуючим санації Спаського Б.В., а кандидатура Щербатого С.О. ними не розглядалась. Крім того, відповідно до статті 48 Закону України “Про господарські товариства” голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Виходячи з цього, право на представництво юридичної особи пов’язано не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом було чинним рішення позачергових загальних зборів акціонерів “Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту” від 03 квітня 2008 р., яким до складу правління було обрано Спаського Б.В., а Щербатого С.О. звільнено з займаної посади та рішення зборів правління відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту” від 03 квітня 2008 р., яким Спаський Б.В. обраний головою правління ВАТ “Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту”.

За таких обставин, юридично неспроможним є висновок Дніпропетровського апеляційного господарського суду з посилання на дані ЄДРОУ, де керівником боржника вказано Щербатого С.О., з яким погодився і Вищий господарський суд України, про призначення керуючим санації останнього.

Враховуючи викладене постанова Вищого господарського суду України та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області залишенню в силі.

Виходячи з положень статей 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням статті 125 Конституції України, статей 2,39 Закону України “Про судоустрій України” щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законної ухвали суду першої інстанції. У зв’язку з цим наведений у статті 111¹⁸ Господарського процесуального кодексу України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для прийняття Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України зазначеного рішення.

Керуючись статтями 111¹⁷-111²⁰ Господарського процесуального кодексу України, Судова палата

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту” задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 03 грудня 2008 р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 р. скасувати.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2008 р. залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.