Залишаючи касаційну скаргу без розгляду у зв’язку із пропуском строку касаційного оскарження, Вищий адміністративний суд України обставини виконання апеляційним судом вимог ч. 4 ст. 167 КАС не дослідив і правової оцінки зазначеним обставинам не дав, тому рішення суду касаційної інстанції скасовано і справу направлено до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги

18 листопада 2008 р. колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши у письмовому провадженні за винятковими обставинами за скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі — ДПІ) справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, встановила:

Господарський суд Миколаївської області постановою від 12 липня 2006 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2006 р., позов задовольнив.

Касаційну скаргу ДПІ Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 листопада 2007 р. залишив без розгляду на підставі ч. 3 ст. 212 КАС у зв’язку із пропуском строку оскарження судових рішень.

У скарзі про перегляд зазначеної ухвали Вищого адміністративного суду України за винятковими обставинами ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції частин 2, 3 ст. 212 КАС, яке призвело до неправильного вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 2 ст. 212 КАС установлено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного Кодексу — з дня такого складення.

Згідно з ч. 4 ст. 167 КАС у разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд зобов’язаний повідомити час її виготовлення в повному обсязі.

Як убачається з матеріалів справи, 3 жовтня 2006 р. апеляційним судом було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали; даних про те, коли її було виготовлено в повному обсязі, а також щодо повідомлення про це ДПІ немає.

Суд касаційної інстанції обставини виконання апеляційним судом вимог ч. 4 ст. 167 КАС не дослідив, правової оцінки цим обставинам не дав.

Наведене свідчить про те, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2007 р. не ґрунтується на вимогах процесуального закону і підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 242, 243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу ДПІ задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2007 р. скасувати, справу направити до цього суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС.