Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

9 серпня 2005 р.

м. Київ

Головуючого:	Барбари В.П.,
суддів:	Гуля В.С., Гусака М.Б., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Черногуза Ф.Ф.,

за участю представників:

позивача - О.
відповідача - Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-3” на постанову Вищого господарського суду України від 19 квітня 2005 р. у справі за позовом Міжтериторіального виробничо-будівельного кооперативного об’єднання “Епос” до відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-3” про стягнення 3 189 427,92 грн.,

У вересні 2004 р. Міжтериторіальне виробничо-будівельне кооперативне об”єднання “Епос”, правонаступником якого є закрите акціонерне товариство “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдінгова компанія “Епос”, звернулося до господарського суду м. Києва про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-3” боргу в сумі 2 757 568, 32 грн., збитки від інфляції 13 787,84 грн., 3% річних у сумі 41 023,55 грн. та витрати на проведення експертизи у сумі 34 110 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов контракту від 30 листопада 2000 р. № 45-2000 в частині розрахунків за виконані позивачем субпідрядні роботи.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість позову.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2004 р. позов задоволено частково в сумі: 2 757568,32 грн. основного боргу, 342 938,21 грн. інфляційних витрат, 13787,84 грн. штрафних санкцій та 41 023,55 грн. - 3% річних.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано наявністю заборгованості за виконані роботи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 р. рішення господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2004 р. скасовано і в задоволенні позовних вимог відмовлено з мотивів того, що акти і довідки, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог не підписані відповідачем і не відображають реальний обсяг виконаних робіт позивачем, додаткові роботи не виконувалися.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 квітня 2005 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 р. скасовано, а рішення господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2004 р. залишено без змін.

9 червня 2005 р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-3”, у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 19 квітня 2005 р. та залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 р.

В обґрунтування касаційної скарги зроблено посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст.4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматися у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом.

Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції , виходив з того, що основний борг у сумі 2 757 568 грн. 32 коп. за договором на виконання субпідрядних робіт від 30 листопада 2000 р. № 45-2000 виник через неузгодженість обсягів виконаних робіт та їх вартості, спираючись при цьому на висновок КНДІСЕ № 4946 від 29 грудня 2002 р. щодо заниження відповідачем у справі вартості виконаних робіт.

Але погодитися з зазначеним висновком суду не можна.

Як вбачається із матеріалів справи за договором на субпідрядне капітальне будівництво від 30 листопада 2000 р. № 45-2000 позивач мав виконати весь обсяг будівельно-монтажних, оздоблювальних та спеціальних внутрішніх робіт по будівництву житлового будинку №1 по вул. Авдієнко-Верховинця (секції 1,2).

Угодою №1 від 11 грудня 2001 р. сторони погодили вартість будівництва житлових приміщень в сумі 9 608,43 тис. грн. з урахуванням витрат на підготовку території, інженерні мережі, благоустрій та озеленення території.
Відповідно до угоди № 2 від 11 грудня 2001 р. відповідач зобов’язався виконати будівельні роботи по нежитловим вбудованим приміщенням зазначених секцій вартістю 535,93 тис. грн.

Договірна вартість по житловим і нежитловим приміщенням склала 10 144,36 тис. грн.

Оплата виконаних робіт у відповідності з договором здійснюється на підставі підписаних сторонами Форми №КБ-3 “Довідка про вартість виконаних робіт та витрати” і Форми № КБ-2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт”, які складаються щомісячно за результатами виконаних субпідрядником у звітному періоді робіт.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відкрите акціонерне товариство “Трест “Київміськбуд-3” здійснив оплату виконаних закритим акціонерним товариством “Міжтеритроіальна виробничо-будівельна холдінгова компанія “Епос” робіт за період з березня 2001 р. по вересень 2002 р. в сумі 8 361 398 грн.

Протоколом від 10 грудня 2002 р. сторони уточнили фактичну вартість виконаних позивачем робіт за період з березня 2001 р. по вересень 2002 р. в сумі 8 180,03 тис. грн.: договірна вартість робіт з вирахуванням частки в сумі 2 496,63 тис. грн. та 84,9 тис. грн. вартості робіт, що були виконані відповідачем та з урахуванням 617,2 тис. грн. компенсації відповідачем позивачу подорожчання матеріалів.

Виконання відповідачем частини робіт, крім згаданого протоколу, підтверджується також листами №88 від 15 серпня 2001 р., №24 від 7 лютого 2002 р. та № 3/25 від 16 січня 2003 р.

Факт визначення сторонами вартості виконаних позивачем робіт у сумі 8 180,03 тис. грн. було встановлено також рішенням господарського суду м. Києва від 5 березня 2004 р. у справі № 22/20 за позовом відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-3” до Міжтериторіального виробничо-будівельного об’єднання “Епос” про стягнення 275 972 грн. заборгованості за спірним договором субпідряду. Згідно зі ст. 35 ГПК України цей факт є доведеним і не потребує доведення при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Висновок спеціаліста КНДІСЕ № 4946 від 29 грудня 2002 р., щодо заниження відповідачем у справі вартості виконаних робіт , що був наданий за заявою позивача про визначення вартості частини виконаних ним підрядних робіт згідно Форми № КБ-2в за період з березня по грудень 2001 р. і грунтувався на матеріалах, поданих лише позивачем, не можна оцінювати як висновок судового експерта у розумінні ст.ст. 41, 42 ГПК України , оскільки його було надано без відповідного доручення суду, тобто оголошення ухвали про призначення експертизи, та спеціаліста, що його надавав, не було попереджено про відповідальність, встановлену законом. Тому такий висновок не має доказової сили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції у справі прийшов до правильного висновку про скасування рішення господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2004 р. у справі і відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку з відсутністю підстав.

Враховуючи наведене, оскаржувана постанова Вищого господарського суду України від 19 квітня 2005 р. підлягає скасуванню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 р. залишенню без змін.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 11117 – 11120 ГПК України, Судова палата Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-3” задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 19 квітня 2005 р. у справі №12/302 скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 р. – залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.