Вирок скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням судом Закону України від 31 травня 2005 р. “Про амністію”
Ухвала
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України
від 17 жовтня 2006 р. (витяг)
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 жовтня 2006 р. кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 серпня 2005 р., яким засуджено Б., за ч. 2 ст. 310 КК України на три роки позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на один рік. На підставі п. “г” ст. 1 Закону України від 31 травня 2005 р. “Про амністію” Б. звільнено від призначеного покарання.
Б. визнана винною у тому, що вона навесні 2005 р. на своїй присадибній ділянці незаконно посіяла для власних потреб 680 кущів снотворного маку, які було виявлено і вилучено у неї працівниками міліції 9 липня 2005 р.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
У касаційному поданні прокурора ставиться питання про скасування зазначеного вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням до Б. амністії.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи касаційного подання про скасування вироку суду у зв’язку з неправильним застосуванням судом амністії з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Доводи касаційного подання прокурора про те, що до Б. неправильно застосовано амністію, є обґрунтованими.
Як убачається зі змісту ст. 1 Закону України від 31 травня 2005 р. “Про амністію”, звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, підлягають засуджені (п. “г” — жінки віком понад 50 років) за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
Санкцією ж ч. 2 ст. 310 КК України, за якою засуджено Б., передбачено покарання від трьох до семи років позбавлення волі, тобто більше п’яти років, як передбачено зазначеним Законом “Про амністію”.
Тому рішення суду щодо застосування до Б. амністії не відповідає вимогам чинного законодавства.
За таких обставин касаційне подання прокурора підлягає задоволенню, а постановлене у справі щодо Б. судове рішення, у зв’язку з порушенням вимог ст. 398 КПК України — скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді має бути враховано наведене у даній ухвалі та перевірені доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і в залежності від установленого, повинно бути прийнято рішення, яке б відповідало вимогам закону і було б обґрунтованим.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 394—396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання заступника прокурора Вінницької області задовольнити, а вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 серпня 2005 р. щодо Б. скасувати і справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.