Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у касаційному порядку 2009 ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Порушення кримінальної справи, дізнання і досудове слідство Ухвала спільного засідання колегії суддів Судової палати у кримінальних справах  Верховного Суду України і військової судової колегії від 31 липня 2009 р. (витяг)<br><i>Рішення за результатами розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, відповідно до положень ст. 236(8) КПК України, може прийняти лише місцевий суд. Апеляційний суд, за змістом ч. 2 ст. 366 КПК України не вправі приймати рішення, передбачені ст. 236(8) КПК.</i>

Рішення за результатами розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, відповідно до положень ст. 2368 КПК України, може прийняти лише місцевий суд. Апеляційний суд, за змістом ч. 2 ст. 366 КПК України не вправі приймати рішення, передбачені ст. 2368 КПК.


Ухвала спільного засідання колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України і військової судової колегії
від 31 липня 2009 р.
(витяг)

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Служби безпеки України постановою від 24 листопада 2008 року порушив кримінальну справу за фактом заволодіння службовими особами Фонду соціального захисту інвалідів України, ПО, ТОВ «С», ТОВ «У», ТОВ «А» 1 750 000 грн. бюджетних коштів, призначених для державної закупівлі в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Шевченківський районний суд м. Києва постановою від 22 грудня 2008 року задовольнив скаргу захисника та скасував постанову слідчого в частині порушення кримінальної справи за ч. 5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння службовими особами ТОВ «С» бюджетними коштами в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб і відмовив у порушенні кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2009 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволено частково, постанову місцевого суду скасовано, а скаргу захисника в інтересах директора ТОВ «С» Ж. на постанову від 24 листопада 2008 року про порушення кримінальної справи залишено без задоволення.

У клопотанні захисник в інтересах Ж. порушив питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Зазначене клопотання внесене на судовий розгляд спільного засідання за поданням п’яти суддів, які вважали його таким, що підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь суддів Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав клопотання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені доводи, суддів Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України визнали, що клопотання захисника підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі змісту положень ст. 2368 КПК України вбачається, що розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи провадиться суддею місцевого суду, який у судовому засіданні повинен перевірити, зокрема, чи є у заяві або повідомленні про злочин дані, які вказують на ознаки такого діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати стадію досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 цього Кодексу, які виключають провадження у кримінальній справі, та, в залежності від одержаних результатів, прийняти рішення про залишення скарги без задоволення, або задовольнити й скасувати постанову про порушення кримінальної справи.

Апеляційний суд, зважаючи на передбачений у ст. 382 КПК України особливий порядок та умови перевірки судових рішень по даній категорії справ, повинен з’ясувати, чи було дотримано вимоги кримінально-процесуального закону судом першої інстанції при розгляді скарги, однак не повинен удаватися до перевірки тих питань, що належать до компетенції місцевого суду.

Зазначені вимоги закону не враховано судом апеляційної інстанції при розгляді апеляції у даній справі.

Зокрема, як убачається з матеріалів провадження за скаргою захисника в інтересах Ж., дійшовши висновку про незаконність постанови суду першої інстанції, окрім наведення мотивів на обґрунтування такого рішення, апеляційний суд удався до аналізу та оцінки даних, що були підставами для порушення кримінальної справи, і фактично ухвалив рішення по суті скарги, чим вийшов за межі наданих йому процесуальних повноважень.

Враховуючи наведене, Верховний Суд України ухвалив задовольнити клопотання захисника в інтересах Ж., ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2009 року стосовно скарги на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Служби безпеки України про порушення кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.