Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавчанка" (далі - ТОВ ôПолтавчанка) на постанову Вищого господарського суду України від 13.10.2005 р. № 38/43-05,
У травні 2005 р. суб’єкт підприємницької діяльності Альбощев О.О. (далі - СПД Альбощев О.О.) звернувся в господарський суд Харківської області з позовом до ТОВ "Полтавчанка", прокуратури Ленінського району м. Харкова (далі - Прокуратура), відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова (далі - ВДВС) про виселення ТОВ "Полтавчанка" із нежитлових приміщень загальною площею 196, 3 кв. м в будинку по вул. Полтавський шлях, 7 у м. Харкові (далі - нежитлові приміщення); визнання недійсними постанов ВДВС від 10.04.2000 р. та Прокуратури від 15.06.1999 р. про накладення арешту на нежитлові приміщення.

Позивач зазначав, що за ним зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, підтвердженням чого слугує витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.04.2005 р. № 7145686, виданий комунальним підприємством ôХарківське міське бюро технічної інвентаризаціїö (далі - БТІ). Позивач вказував, що нежитловими приміщеннями безпідставно користується ТОВ ôПолтавчанкаö, розміщуючи в них своє обладнання та сировину, здійснюючи підприємницьку діяльність. За цих обставин позивач вважав, що його права, як власника майна, порушуються. У частині вимог до Прокуратури та ВДВС позивач зазначав, що всі заборони відчуження майна стосувались попереднього власника нежитлових приміщень - товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка" (далі - ТОВ "Україночка").

ТОВ "Полтавчанка" відзив на позов не надало, але заявило клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Харківської області справи № 11/332-04 за позовом прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради до ТОВ ôУкраїночкаö, акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ "Укрсоцбанк"), за участю третіх осіб - ТОВ "Полтавчанка" та суб’єкта підприємницької діяльності Болдирєва О.П. (далі - СПД Болдирєв О.П.), про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, оренди, кредитного договору, договору застави.

Прокуратура та ВДВС відзивів на позов не надали.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.05.2005 р. позов до ТОВ "Полтавчанка" задоволено, відповідача виселено з нежитлових приміщень; в частині вимог до Прокуратури та ВДВС провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що право власності позивача на нежитлові приміщення є доведеним, а ТОВ "Полтавчанка" займає ці приміщення без законних підстав. Рішення суду в цій частині вмотивовано посиланням на ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2005 р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2005 р. № 38/43-05 зазначене рішення залишено без змін.

8 грудня 2005 р. колегією суддів Верховного Суду України за касаційною скаргою ТОВ ôПолтавчанкаö порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 13.10.2005 р. № 38/43-05. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування всіх судових рішень у справі. На обґрунтування касаційної скарги зроблено посилання на порушення положень статей 13, 27, 28, 43, 55, 68 Конституції України, норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та позивача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що СПД Альбощев О.О. є власником нежитлових приміщень; його права, як власника, порушено безпідставним використанням нежитлових приміщень ТОВ "Полтавчанка"; відповідно до закону порушене право власника підлягає захисту. Висновок щодо набуття СПД Альбощевим О.О. права власності на нежитлові приміщення суд вмотивував, зокрема, тим, що згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2005 р. у справі № 07/137-05 за позовом СПД Альбощева О.О. до СПД Болдирєва О.П. та БТІ визнано дійсним укладений між СПД Альбощевим О.О. та СПД Болдирєвим О.П. договір від 28.02.2005 р. купівлі-продажу нежитлових приміщень; зобов’язано БТІ здійснити державну реєстрацію права власності СПД Альбощева О.О. на нежитлові приміщення.

Таким чином, суд визнав установленим, що право власності СПД Альбощева О.О. на нежитлові приміщення виникло з договору, тобто з підстави, за якою право власності на річ виникає за волею попереднього власника.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції ТОВ "Полтавчанка" подавало докази того, що згідно з вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 09.09.2003 р. Болдирєва О.П. визнано винним у тому, що він, будучи завідувачем ательє мод № 8 - структурного підрозділу ЗАТ фірми "Грація", шляхом зловживання службовим становищем у порушення вимог закону в листопаді 1996 р. одноособово без проведення загальних зборів трудового колективу ательє прийняв рішення про виділення ательє зі складу зазначеного товариства і про приватизацію приміщення ательє мод № 8, чим спричинив істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам членів трудового колективу ательє. ТОВ "Полтавчанка" також подавало докази того, що господарським судом Харківської області розглядається справа № 11/332-04 за позовом прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління комунального майна і приватизації Харківської міської ради, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Полтавчанка", до ТОВ "Україночка", АКБ "Укрсоцбанк", третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору СПД Болдирєв О.П., про визнання незаконною приватизації нежитлових приміщень, договору купівлі-продажу нежитлових приміщень тощо.

Під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції ТОВ "Полтавчанка" подавало докази того, що 10.06.2005 р. прокурор Ленінського району м. Харкова вніс касаційне подання на рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2004 р. у справі № 29/398-04 за позовом СПД Болдирєва О.П. до ТОВ ôУкраїночкаö, яким визнано право власності СПД Болдирєва О.П. на нежитлові приміщення.

За вказаних обставин під час розгляду даної справи в судах усіх інстанцій ТОВ "Полтавчанка" та Прокуратура клопоталися про зупинення провадження у справі до вирішення судами зазначених справ № 11/332-04 та № 29/398-04.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відхиляючи клопотання учасників процесу про зупинення провадження у справі, суди не врахували, що вирішення спорів у справах № 11/332-04 та № 29/398-04 має значення для з’ясування дійсних прав і обов’язків сторін стосовно предмета спору в даній справі. Неправильно застосувавши ч. 1 ст. 79 ГПК України, положення якої щодо зупинення провадження у справі є імперативними, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в даній справі. Суди апеляційної та касаційної інстанцій цієї помилки не виправили.

За таких обставин усі судові рішення в частині вирішення справи за вимогами СПД Альбощева О.О. до ТОВ "Полтавчанка" про виселення з нежитлових приміщень підлягають скасуванню, а справа в цій частині вимог - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті позовних вимог, щодо яких припинено провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, правильно керувався положеннями п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Постанова Вищого господарського суду України в цій частині позовних вимог не є предметом касаційного оскарження. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, виконати всі вимоги господарського процесуального законодавства, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 111¹⁷ - 111²¹ ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавчанка" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 13.10.2005 р. № 38/43-05, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2005 р. та рішення господарського суду Харківської області від 26.05.2005 р. скасувати в частині позовних вимог суб’єкта підприємницької діяльності Альбощева О.О. до ТОВ "Полтавчанка" про виселення з нежитлових приміщень, а справу в цій частині позовних вимог передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті позовних вимог постанову Вищого господарського суду України від 13.10.2005 р. № 38/43-05 залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.