Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у господарських справах у касаційному порядку 2009 Справи зі спорів, що виникають із договорів страхування Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17 лютого 2009 р. (витяг)<br><i>Висновки судів щодо настання страхового випадку чи його відсутності є передчасним, оскільки при розгляді справи не встановили чи перебував автомобіль у зоні стихійного явища під час виходу з ладу двигуна внаслідок гідроудару</i>

Висновки судів щодо настання страхового випадку чи його відсутності є передчасним, оскільки при розгляді справи не встановили чи перебував автомобіль у зоні стихійного явища під час виходу з ладу двигуна внаслідок гідроудару


Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17 лютого 2009 р. (витяг)

У серпні 2007 р. ЗАТ “Бориспільський автозавод” звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до АТ “Українська пожежно-страхова компанія” та ТОВ “Автомобільний дім Україна-Мерседес-Бенц” про стягнення заборгованості за договором страхування 153982,45 грн., пені 2662,06 грн., 228,43 грн. річних, та відшкодування шкоди в розмірі 30000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням АТ “Українська пожежно-страхова компанія” умов договору страхування транспортного засобу №0035239 від 01.12.2007 р. в частині сплати вартості витрат на ремонт автомобіля, що спричинило заподіяння збитків позивачу.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути страхове відшкодування в розмірі 189379,90 грн., збитки у розмірі 71470 грн., пеню – 21833,17 грн., 109082,82 грн. інфляційних нарахувань та 4000,33 грн. річних.

Відповідач 1 проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог та правомірність відмови у виплаті страхової суми, оскільки Позивач надав неправдиві відомості про факт настання страхового випадку.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не надав.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.05.2008 р. позов задоволено частково. Стягнуто з АТ “Українська пожежно-страхова компанія” на користь ЗАТ “Бориспільський автозавод” 189379,90 грн. страхового відшкодування, 50000 грн. збитків, 15503,21 грн. пені, 27089,82 грн. інфляційних нарахувань та 4000,33 грн. 3% річних. Рішення обґрунтовано невиконанням Відповідачем 1 своїх зобов’язань за договором страхування транспортного засобу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2008 р. скасовано рішення суду першої інстанції та повністю відмовлено у позові.

29.01.2009 р. Верховним Судом України порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2008 р. за касаційною скаргою ЗАТ “Бориспільський автозавод”. Скарга мотивована виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи без змін постанову апеляційного суду касаційний суд обгрунтував тим, що пошкодження двигуна автомобіля відбулось під час його пересування по дорожньому полотну з великою кількістю води недопустимого для автомобіля, тому згідно з п. 6.3.19 Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного транспорту) затверджених рішенням правління АТ "УПСК" ця подія не відноситься до страхового випадку і підстав для задоволення позову у господарського суду не було.

З таким погодитись не можна з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 04.12.2006 р. між ЗАТ "Бориспільський автозавод" (далі Страхувальник) та АТ "Українська пожежно-страхова компанія" (далі Страховик) укладений договір страхування № 0035239 автомобіля Мерседес-Бенц Е 280, державний номер АІ 1115 АР (далі Договір страхування).

Пунктом 2 Договору страхування визначені страхові випадки: пошкодження (знищення) транспортного засобу та або його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; протиправних дій третіх осіб та внаслідок стихійного лиха (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, оповзень, вихід грунтових вод, паводок, сель, удар, блискавка, осідання ґрунту), падіння дерев та інших предметів; зіткнення з тваринами; пожежі; вибуху у цьому транспортному засобі з причин внутрішнього характеру.

Частиною 2 ст. 8 Закону України страховий випадок визначено як подію, передбачену договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Матеріалами справи підтверджено що 02.06.2007 р. двигун застрахованого автомобіля страхувальника вийшов з ладу внаслідок попадання води до поршневої групи з руйнацією шатуна першого циліндра.

Довідкою Українського гідрометереологічного центру від 04.06.2007 р. встановлено, що в ніч з 1 на 2 червня 2007 р. пройшов дощ з кількістю опадів – 29 мм. В районах міста кількість опадів була різною: на авіаметеостанції Київ (Жуляни) – 46 мм; на гідрологічній станції (Гідропарк) – 53 мм.

Кількість опадів 15 мм та більше за 12 год. і менше вважається небезпечним явищем, 50 мм та більше за 12 год. і менше вважається стихійним лихом.

При наявності двох висновків судових експертів господарські суди не дали їм належної оцінки за правилами ст. 43 ГПК України і не звернули увагу, що для встановлення місця знаходження автомобіля та виходу із ладу двигуна необхідно встановити чи міг рухатись автомобіль після гідроудару з руйнацією шатуна першого циліндра по дорожньому полотну та визначити чи перебував автомобіль у зоні стихійного явища.

Отже, висновки судів щодо настання страхового випадку чи його відсутності є передчасними.

За таких обставин необґрунтовані і незаконні судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 11117 – 11119 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата

п о с т а н о в и л а:

касаційну скаргу ЗАТ “Бориспільський автозавод” задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 05.11.2008 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 р. та рішення господарського суду м. Києва від 15.05.2008 р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.