З метою подальшого удосконалення практики застосування судами законодавства про відповідальність за контрабанду і порушення митних правил, упередження судових помилок при розгляді справ цієї категорії Пленум Верховного Суду України

п о с т а н о в л я є:

Внести до постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» такі зміни й доповнення:

Пункт 2 доповнити абзацом третім такого змісту:

«Транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України слід розуміти будь-які засоби авіаційного, водного, залізничного, а також автомобільного транспорту, що визначені у пункті 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306».

Пункт 14 доповнити абзацом шостим такого змісту:

«Відповідно до статті 320 МК суб’єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств. Таким чином, суд може прийняти до провадження справу про порушення митних правил та розглянути її по суті, коли особа, яка вчинила правопорушення, встановлена та щодо неї складено протокол про адміністративне правопорушення. У разі якщо особа не встановлена, суди згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 391 МК повинні приймати рішення про проведення додаткової перевірки для встановлення особи, що вчинила правопорушення».

У пункті 18 абзац третій викласти у такій редакції:

«Суди при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, визначених у статті 352 МК, за які передбачено обов’язкову конфіскацію предметів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України, також мають враховувати: обсяги конструктивних змін, внесених у ці предмети або транспортні засоби з метою приховування товарів; співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил з вартістю транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався; інші обставини, — та за наявності підстав обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення на підставі статті 22 КпАП».

Доповнити постанову пунктом 18¹ такого змісту:

«Відповідно до статті 385 МК витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення, окрім послуг перекладача, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Конкретний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню свідкам, експертам і перекладачам визначається відповідним нормативним актом і має бути підтверджений документами, які долучаються до справи. Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються в постанові суду у справі про порушення митних правил.

При вирішенні питання про відшкодування витрат за зберігання вилучених митними органами товарів та транспортних засобів, що зазначено у частині першій статті 384 МК, слід визнати правильною практику тих судів, які відмовляють у стягненні таких витрат, мотивуючи своє рішення відсутністю належних розрахунків на підставі чинного нормативного акта».

0

Голова Верховного Суду України жжжж	щщщ В.В. Онопенко
Секретар Пленуму Верховного Суду України	жжжж Ю.Л. Сенін