Відповідно до ч. 1 ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.
Вирок змінено, оскільки суд помилково двічі кваліфікував дії винного, який незаконно проник до житла однієї, а пізніше — іншої потерпілої, за ч. 1 ст. 162 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 цього Кодексу. Такі дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України за обома фактами незаконного проникнення до житла
Ухвала
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 21 грудня 2010 р.
(в и т я г)
Ямпільський районний суд Вінницької області вироком від 22 березня 2010 р. засудив Б. за ч. 1 ст. 162 КК до обмеження волі на строк один рік, за ч. 1 ст. 162 КК — до обмеження волі на строк один рік один місяць і на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів визначив остаточне покарання — обмеження волі на строк один рік один місяць.
Б. визнано винним у тому, що він у ніч з 23 на 24 листопада 2008 р. зламав замок на вхідних дверях і незаконно проник спочатку в будинок Я., а пізніше — в будинок Д., порушивши недоторканність їх житла.
В апеляційному порядку справа не розгляда¡лася.
У касаційному поданні прокурор порушив питання про зміну вироку суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, яке полягає в тому, що два злочини, які не утворюють сукупності злочинів, суд двічі окремо кваліфікував за однією й тією ж частиною статті кримінального закону.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України зробила висновок про те, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість Б. у незаконному проникненні до житла Я., а пізніше — до житла Д., однак неправильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 162 двічі — за кожен факт незаконного проникнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засу¡джено.
У цьому випадку суд, дійшовши висновку про вчинення Б. тотожних злочинів, мав би кваліфікувати його дії за ч. 1 ст. 162 КК за обома фактами проникнення до житла, а не за кожним із них окремо.
З урахуванням наведеного, вчинені Б. злочини, кожен із яких суд кваліфікував за ч. 1 ст. 162 КК окремо, слід кваліфікувати за однією нормою кримінального закону — ч. 1 ст. 162 КК з виключенням із вироку рішення про застосування до засудженого ч. 1 ст. 70 КК.
Підстав для виключення однієї з кваліфікацій за ч. 1 ст. 162 КК як зайвої, про що в касаційному поданні порушив питання прокурор, немає, оскільки зазначена кваліфікація стосується фактичних обставин одного зі злочинів, поставлених у провину засудженому.
Керуючись статтями 394—396 КПК, абз. 1 п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону від 7 липня 2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України змінила вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 22 березня 2010 р. щодо Б., ухвалила перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 162 КК та ч. 1 ст. 162 КК на ч. 1 ст. 162 КК і призначити йому за цим законом покарання — обмеження волі на строк один рік. З вироку виключено застосування до Б. ч. 1 ст. 70 КК. У решті вирок залишено без змін.