Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження у справі є необхідним для реабілітації цієї особи.
У цьому випадку суд відповідно до ч. 1 ст. 282 зазначеного Кодексу, встановивши відповідні підстави, вислуховує думку учасників судового розгляду і своєю мотивованою постановою закриває справу.
Порушення судом зазначених вимог закону потягло скасування постанови

Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області постановою від 25 жовтня 2006 р. закрив кримінальну справу щодо К.Т., обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК, у зв’язку з його смертю.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Суд установив, що 22 липня 2006 р. приблизно о 22-й годині К.Т., керуючи автомобілем, зіткнувся з іншим автомобілем під керуванням водія С. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди К.Т. помер, водій С. та пасажир іншого автомобіля отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а Ч. та Б. — легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі К.В. просила скасувати постанову суду у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Свої вимоги К.В. обґрунтувала тим, що під час досудового слідства її не ознайомили з матеріалами справи, за якою вона визнана потерпілою, внаслідок чого їй не було відомо про обвинувачення її сина К.Т. у вчиненні злочину. Про день та час розгляду справи в суді, як зазначила потерпіла, її також не повідомили.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про скасування постанови суду та направлення справи на нове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила скаргу з таких підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 6 КПК кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження у справі є необхідним для реабілітації цієї особи.

Згідно з ч. 1 ст. 282 КПК суд, установивши підстави для закриття справи, вислухавши думку учасників судового розгляду, своєю мотивованою постановою закриває справу.

Суд цих вимог закону не дотримав.

Так, він, не перевіривши в судовому засіданні зібрані під час досудового слідства докази та належним чином не обґрунтувавши своє рішення, закрив кримінальну справу за п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що суд не повідомив потерпілій — матері померлого К.Т. — про день та час розгляду справи і не з’ясував її думку про необхідність подальшого провадження у справі для можливої його реабілітації, унаслідок чого вона не змогла скористатися передбаченим ч. 3 ст. 215 КПК правом просити про доведення досудового слідства до кінця з метою реабілітації її сина.

За таких обставин доводи К.В. про порушення її прав при розгляді кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди визнані обґрунтованими.

У зв’язку з зазначеними порушеннями кримінально-процесуального закону колегія суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 жовтня 2006 р. щодо К.Т. скасувала, а справу направила на новий судовий розгляд.