розглянувши в судовому засіданні справу за позовом С. до відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) “Золочіврембуд” про скасування рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Золочіврембуд” і стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ВАТ “Золочіврембуд” на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 1 серпня 2005 р.,
У березні 2005 р. С. звернувся до суду з указаним позовом про оскарження рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Золочіврембуд” від 1 жовтня 2004 р. в частині пункту 6.28 протоколу № 1, яким було скасовано попереднє рішення загальних зборів акціонерів товариства від 5 квітня 2000 р. в частині реорганізації (відчуження) майна товариства та стягнення заподіяної моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач на час прийняття оскаржуваного рішення не мав права вирішувати питання про правомірність свого попереднього рішення, оскільки на це існувала заборона Золочівського районного суду, установлена ухвалою від 9 серпня 2004 р. , з якою відповідач був ознайомлений і не оскаржував її.

Рішенням Золочівського районного суду від 5 травня 2005 р. в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 1 серпня 2005 р. зазначене рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог про скасування рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Золочіврембуд” від 1 жовтня 2004 р. скасовано, позовні вимоги задоволено. Постановлено скасувати рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Золочіврембуд” від 1 жовтня 2004 р., яке оформлене у вигляді протоколу № 1 від 1 жовтня 2004 р., у частині п. 6.28 указаного рішення. У решті – рішення суду залишено без зміни.

ВАТ “Золочіврембуд” звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог і залишити в силі рішення суду першої інстанції з підстав порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема: статей 202, 301, 309, 314 ЦПК України (1963 р. ), ст. 43 Закону України “Про господарські товариства”.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення апеляційної інстанції в частині скасування рішення місцевого суду та скасування рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Золочіврембуд” від 1 жовтня 2004 р. – скасуванню із залишенням без зміни в цій частині рішення місцевого суду з таких підстав.

Скасовуючи частково рішення місцевого суду й постановляючи своє в цій частині про скасування рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Золочіврембуд” від 1 жовтня 2004 р. , суд апеляційної інстанції виходив із того, що це питання для загальних зборів було включено з порушенням передбаченої процедури та ухвалою місцевого суду в порядку забезпечення позову товариству було заборонено вирішувати це питання.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки вони суперечать фактичним обставинам, установленим місцевим судом. Питання перевірки обґрунтованості рішення загальних зборів про відчуження акціонеру С. частин складів, залізобетонного цеху та котельні від 5 квітня 2000 р. було внесено в порядок денний зборів від 1 жовтня 2004 р., а наявність ухвали місцевого суду про забезпечення позову не було перешкодою для прийняття рішення, яке стосується внутрішньої діяльності товариства.

На підставі наведеного, керуючись статтями 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Золочіврембуд” задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 1 серпня 2005 р. в частині скасування рішення місцевого суду та скасування рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Золочіврембуд” від 1 жовтня 2004 р. скасувати й залишити без зміни в цій частині рішення Золочівського районного суду від 5 травня 2005 р. .

У решті рішення судів залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.