Відповідно до ч. 3 ст. 88 КК України особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості. У цих випадках кваліфікація дій зазначених осіб за ознакою повторності виключається
УХВАЛА
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 5 лютого 2009 р.
(в и т я г)
Володимир-Волинський міський суд Волинської області вироком від 12 грудня 2007 р. засудив Ч. за ч. 2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк п’ять років. На підставі ст. 104 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладенням на нього обов’язків, передбачених підпунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК.
В апеляційному порядку справа щодо Ч. не розглядалася.
Ч. визнано винним у тому, що 11 листопада 2007 р. він, приблизно о дев’ятій годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно відкрито викрав майно та гроші П. на загальну суму 25 грн.
У касаційному поданні прокурор, пославшись на неправильне застосування кримінального закону при кваліфікації дій Ч., порушив питання про зміну вироку щодо Ч., перекваліфікацію його дій з ч. 2 на ч. 1 ст. 186 КК та зменшення покарання до позбавлення волі на строк чотири роки.
Перевіривши матеріали справи та доводи, зазначені у поданні, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості Ч. у касаційному поданні не оспорюються та підтверджені розглянутими в судовому засіданні й викладеними у вироку доказами, зокрема показаннями самого засудженого, який повністю визнав свою вину.
Разом з тим при кваліфікації дій Ч. суд неправильно застосовував кримінальний закон.
Згідно з ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 14 серпня 2007 р. на підставі п. «а» ст. 1 Закону від 19 квітня 2007 р. № 955-V «Про амністію» Ч. звільнено від відбування призначеного покарання.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 КК особи, засуджені за вироком суду та звільнені від покарання, у тому числі і на підставі амністії, визнаються такими, що не мають судимості.
Проте дії Ч. помилково були кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК за ознакою повторності.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, враховуючи зменшення обсягу обвинувачення та перекваліфікацію дій засудженого з ч. 2 на ч. 1 ст. 186 КК, беручи до уваги визначені судом обставини, які пом’якшують покарання, призначене Ч. покарання слід зменшити до двох років позбавлення волі.
З урахуванням зазначеного колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України змінила вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 12 грудня 2007 р.: перекваліфікувала дії Ч. з ч. 2 ст. 186 на ч. 1 ст. 186 КК та призначила йому покарання за цим законом у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК постановлено звільнити Ч. від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та покладенням на нього обов’язків, передбачених підпунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК.