За змістом ч. 3 ст. 68 КК України її положення можуть бути застосовані лише до покарання у виді позбавлення волі на певний строк. У разі засудження особи за статтею (частиною статті) КК України, санкція якої передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі, за вчинення замаху на цей злочин положення ч. 3 ст. 68 цього Кодексу не застосовуються
Ухвала
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 16 липня 2009 р.
(в и т я г)
Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області постановою від 23 червня 2008 р. привів у відповідність із Законом від 15 квітня 2008 р. № 270-VI «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2002 р. щодо Г. і призначив йому за ч. 2 ст. 15, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК покарання у виді 10 років позбавлення волі.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування постанови місцевого суду і направлення матеріалів справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Він вказав, що суд безпідставно пом’якшив Г. покарання за ч. 2 ст. 15, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК, оскільки найсуворішим видом покарання, передбаченим санкцією ч. 2 ст. 115 КК, є довічне позбавлення волі.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України задовольнила касаційне подання з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 68 КК за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Проте, як убачається з матеріалів справи, місцевий суд, пом’якшуючи Г. покарання за ч. 2 ст. 15 пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК, не врахував, що найсуворішим видом покарання, передбаченим санкцією ч. 2 ст. 115 КК, є довічне позбавлення волі, яке не має строкового характеру та розміру. Таким чином, по суті, відповідно до положень частин 2 і 3 ст. 68 КК законодавець пов’язує пом’якшення строку покарання за готування і замах лише з таким покаранням у виді позбавлення волі, яке має кількісні характеристики.
За таких обставин постанова місцевого суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону визнана такою, що підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи, зазначила колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, суду необхідно усунути зазначені порушення закону та постановити обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства.
У зв’язку із зазначеним постанову Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 червня 2008 р. щодо Г. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у той самий суд.