Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у господарських справах у касаційному порядку 2005-2 Постанова від 6 вересня 2005 р. у справі за позовом ЗАТ  “Укрнафтогазтехнологія” до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання недійсним наказу

Постанова Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 6 вересня 2005 р.

Верховний Суд України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства ôНафтогазвидобуванняö на постанову Вищого господарського суду України від 9 червня 2005 р. у справі за позовом закритого акціонерного товариства ôУкрнафтогазтехнологіяö до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання недійсним наказу,

в с т а н о в и в:

У грудні 2003 р. закрите акціонерне товариство “Укрнафтогазтехнологія” подало у господарський суд міста Києва позов про визнання недійсним наказу № 165/ДС від 25 липня 2003 р., виданого Міністерством екології та природних ресурсів України, про анулювання спеціального дозволу № 930 від 29 вересня 1997 р. на геологічне вивчення (в т.ч. дослідно-промислову розробку) Семиренківського газоконденсатного родовища.

Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що спірний наказ було видано із суттєвими порушеннями чинного законодавства України, а саме ч.1 ст.27 Закону України “Про нафту і газ” від 12 липня 2001 р. № 2665-ІІІ, якою визначено вичерпний перелік підстав анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами ( даний перелік не охоплює підстави анулювання спеціального дозволу, на які посилається в оспорюваному наказі відповідач), а також тим, що спірний наказ підписано не уповноваженою на це посадової особою.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог та недоведеність їх матеріалами справи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29 січня 2004 р. в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що дію зазначеного спеціального дозволу було продовжено позивачу з порушенням вимог чинного законодавства, а також з того, що позивачем не було здійснено повного та всебічного геологічного вивчення Семиренківського газоконденсатного родовища.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2004 р. рішення суду першої інстанції у справі залишено без змін.

Оскарженою постановою Вищого господарського суду України від 9 червня 2005 р. допущено заміну відповідача – Міністерства екології та природних ресурсів України на Державний комітет природних ресурсів України ( правонаступника внаслідок реорганізації). Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова мотивована порушенням судами норм процесуального права, яке полягає в тому, що не було залучено до участі у справі закрите акціонерне товариство “Нафтогавидобування”, що має спеціальний дозвіл на користування надрами саме у Семиренківському газоконденсатному родовищі, хоча прийняті у даній справі судові рішення стосуються прав і обов”язків останнього.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстави виявлення різного застосування судом одного й того ж положення закону у аналогічних справах.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28 липня 2005 р. порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 9 червня 2005 р. у справі № 2/20.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій предметом спору у справі є наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 165/ДС від 25 липня 2003 р., яким анульовано спеціальний дозвіл № 930 на геологічне вивчення (в т.ч. дослідно-промислову розробку) Семиренківського газоконденсатного родовища, виданий закритому акціонерному товариству “Укрнафтогазтехнологія” 29 вересня 1997 р..

Закрите акціонерне товариство “Нафтогазвидобування” звернулося до суду з заявою про залучення її до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог, посилаючись на те, що прийняті у справі судові рішення безпосередньо впливають на його права та обов”язки, оскільки воно має спеціальний дозвіл № 3333 від 31 березня 2004 р. на користування надрами у Семиренківському газоконденсатному родовищі, а до отримання зазначеного спеціального дозволу воно мало право на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку цього родовища на підставі спеціального дозволу № 2443 від 21 жовтня 2003 р..

Враховуючи наведене, а також те, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій рішення у справі стосуються майнових прав і обов’язків особи, не залученої до участі у справі, чим допущено порушення норм процесуального права, відповідно до ч.2 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України в межах перегляду справи в касаційній інстанції прийшов до правильного висновку про скасування цих рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст 11117- 11120 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України


п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Нафтогазвидобування” залишити без задоволення.

Постанову Вищого господарського суду України від 9 червня 2005 р. у справі №2/20 залишити в силі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.