Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у касаційному порядку 2009 ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду Ухвала спільного засідання колегії суддів Судової палати у кримінальних справах  Верховного Суду України і військової судової колегії від 5 червня 2009 р. (витяг)<br><i>Порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КК України при перегляді кримінальної справи в апеляційному порядку, потягло скасування судових рішень.</i>

Порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КК України при перегляді кримінальної справи в апеляційному порядку, потягло скасування судових рішень.


Ухвала спільного засідання колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України і військової судової колегії
від 5 червня 2009 р.
(витяг)

Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2007 року Л. засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 189 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів Л. призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

За ч. 4 ст. 296 КК України Л. виправдано у зв’язку з відсутністю в його діях зазначеного складу злочину.

Постановлено стягнути з Л. на користь держави судові витрати у сумі 1 062 грн. 04 коп. за лікування потерпілих Л.Р. та Д.

Б. засуджено за ч. 3 ст. 189 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Л. визнано винуватим та засуджено за те, що він 7 вересня 2006 року був затриманий працівниками міліції і під час особистого огляду у нього вилучено наркотичний засіб “маріхуану” вагою 9,6 г, який він незаконно придбав напередодні у невстановленої особи та зберігав для власного вживання без мети збуту, та ручну учбово-імітаційну гранату УРГ-Н із запалом до ручних учбово-імітаційних гранат, в якій знаходилася вибухова речовина “тротил” вагою 8,58 г і яку Л. незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.

19 жовтня 2006 року приблизно о 22 годині 10 хвилин Л., Б. та невстановлена слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, знаходячись на території колишнього дитячого садка, діючи умисно з корисливих спонукань, вчинили вимагання у потерпілих К., Д. грошових коштів у сумі 200 доларів США за зайняття ними підприємництвом, застосувавши до них, Л.Р. та Г. фізичне насильство, що є було небезпечним для життя та здоров’я потерпілих.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2008 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 20 листопада 2008 року зазначені вище рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

У клопотанні про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження засуджений Л. порушив питання про перегляд постановлених щодо нього судових рішень у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, зокрема, його права на захист, принципу презумпції невинуватості, невиконання вимог статей 377, 400-2 КПК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора про необхідність задоволення подання, перевіривши матеріали справи, судді Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії дійшли висновку, що клопотання засудженого підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, Л. свою винуватість у вчиненні злочинів не визнав, щодо пред’явленого йому обвинувачення у вчиненні вимагання у потерпілих К., Д. грошових коштів пояснював, що на час вчинення злочину його не було у місті, та посилався на свідків і документи, які могли підтвердити його алібі.

В апеляції на вирок суду захисник в інтересах засудженого Л. просив скасувати вирок суду у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, мотивуючи своє прохання неповнотою та неправильністю досудового та судового слідства, яке вплинуло на законність прийнятого рішення. Зокрема, він посилався на те, що належним чином не були перевірені показання Л., що на час вчинення злочину він знаходився в іншому населеному пункті, а не в м. М. Указував, що суд безпідставно усунув захисника М., який здійснював захист Л., від участі у справі.

Залишаючи апеляцію захисника. без задоволення, апеляційний суд всупереч вимогам ст. 377 КПК України не дав в ухвалі вичерпної відповіді на зазначені вище доводи апеляції захисника та не сформулював належним чином свої висновки щодо відсутності істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі й щодо недотримання судом першої інстанції вимог ч. 4 ст. 611 КПК України при вирішенні питання про усунення захисника М. від участі у справі, а також щодо неналежної перевірки алібі Л.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, приймаючи рішення 20 листопада 2008 року, всупереч ст.ст. 396, 398 КПК України не дала належної оцінки наведеним, допущеним апеляційною інстанцією порушенням кримінально-процесуального закону.

За таких обставин рішення апеляційної та касаційної інстанцій визнані такими, що не можуть залишатися в силі, оскільки при їх постановлені було допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, яке істотно вплинуло на їх правильність, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого слід прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Оскільки зазначені судові рішення щодо Л. пов’язані з обвинуваченням Б., вони підлягають перегляду й щодо останнього.

Ураховуючи викладене, Верховний суд України ухвалив скасувати ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2008 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 20 листопада 2008 року щодо Л. частині його засудження за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 189 КК України і Б., а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суду.