Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у порядку виключного провадження 2005 Ухвала від 18 березня 2005 р. у справі за клопотанням захисника Б., внесеним за поданням п’яти суддів Верховного Суду України, про перегляд в порядку виключного провадження вироку Дубенського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2000 р. щодо Т.

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Верховний Суд України на спільному засіданні
Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії:


під головуванням
голови Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
Цитовича М.М.,
за участю заступника
Генерального прокурора України
Кудрявцева В.В.

розглянув у судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2005 р. справу за клопотанням захисника Б., внесеним за поданням п’яти суддів Верховного Суду України, про перегляд в порядку виключного провадження вироку Дубенського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2000 р. щодо Т.

Вироком Дубенського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2000 р. Т., 10 липня 1963 р. н., росіянин, громадянин України, раніше судимий:

- 23 вересня 1989 р. за ст. 206 ч. 2 КК України 1960 р. на 3 роки позбавлення волі;

- 1 квітня 1994 р. за ст. 82 ч. 2 КК України 1960 р. на 3 роки позбавлення волі, засуджений;

- за ч. 3 ст. 144 КК України 1960 р. на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

С., 25 червня 1932 р. н., циган, громадянин України, не судимий, засуджений,

- за ст. 144 ч. 3 КК України 1960 р. з застосуванням ст. 44, 45 КК України 1960 р. на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки та зі сплатою штрафу у розмірі 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Рівненського обласного суду від 17 жовтня 2000 р. вирок щодо Т. залишений без зміни.

Т. засуджений за те, що разом з С. та О., засудженим за вчинення цього злочину 11 грудня 2003 р., протягом другої половини 1997 р. неодноразово приїжджали на ринок “Козацький” м. Дубно Рівненської області до К. і вимагали від нього за свої послуги по захисту від “рекету” плату у розмірі 20 коп. за кожного торгуючого продавця, на що останній не погоджувався.

6 січня 1998 р. Т. та О. примусили К. зайти до квартири С. і знову стали вимагати від нього оплати за захист від “рекету”. Не отримавши на це згоду, Т. наніс К. удар кулаком в голову, а потім він та О. почали бити його руками і ногами у різні частини тіла і заподіяли йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

У клопотанні про перегляд справи у порядку виключного провадження захисник Б. просить судові рішення щодо Т. змінити, виключити з його обвинувачення кваліфікуючу ознаку вимагання - вчинення його організованою групою та пом’якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Косарєва В.І., прокурора, який вважав, що клопотання підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, судді вважають, що клопотання підлягає задоволенню.

Суд, кваліфікуючи дії Т. за ст. 144 ч. 3 КК України 1960 р., вказав, що Т. разом з С. та О. вчинили вимагательство майна у К., організованою групою, пославшись на те, що їх об’єднання було стійким.

Разом з тим, висновок суду про вчинення зазначеними особами вимагання організованою групою належним чином не мотивований.

Так, як видно із вироку, суд виключив із обвинувачення С. те, що він був організатором цієї злочинної групи.

Крім цього, вироком того ж суду від 11 грудня 2003 р. О. за вчинення цього злочину засуджений за ст. 189 ч. 3 КК України і з його обвинувачення виключена така кваліфікуюча ознака, як вчинення ним вимагання у складі організованої групи.

За таких обставин з обвинувачення Т., та в порядку ст. 395 КПК України із обвинувачення С. підлягає виключенню вказана кваліфікуюча ознака злочину.

Одночасно дії Т. та С. підлягають перекваліфікації зі ст. 144 ч. 3 КК України 1960 р. на ст. 189 ч. 3 КК України 2001 р., як вчинення вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, оскільки цей Закон передбачає більш м’яке покарання, а тому відповідно до ст. 5 КК України має зворотну дію у часі.

У зв’язку з виключенням з обвинувачення Т. зазначеної кваліфікуючої ознаки вимагання та з урахуванням того, що санкція ст. 189 ч. 3 КК України передбачає більш м’яке покарання, йому необхідно пом’якшити покарання.

Оскільки задоволення клопотання захисника дає підстави для прийняття рішення на користь засудженого С., то слід перекваліфікувати і його дії зі ст. 144 ч. 3 КК України 1960 р. на ст. 189 ч. 3 КК України 2001 р.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 4004, 40010 КПК України, Верховний Суд України,


у х в а л и в:

Клопотання захисника Б. задовольнити.

Вирок Дубенського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2000 р. та ухвалу судової колегії у кримінальних справах обласного суду Рівненської області від 17 жовтня 2000 р. щодо Т. та в порядку ст. 395 КПК України щодо С. змінити.

Виключити з обвинувачення Т. та С. кваліфікуючу ознаку злочину - вчинення вимагання організованою групою.

Перекваліфікувати дії Т. зі ст. 144 ч. 3 КК України 1960 р. на ст. 189 ч. 3 КК України 2001 р. і призначити йому за цим Законом покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Перекваліфікувати дії С. зі ст. 144 ч. 3 КК України 1960 р. на ст. 189 ч. 3 КК України 2001 р. і призначити йому за цим Законом - 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 45 КК України 1960 р. призначене С. покарання вважати умовним з іспитовим строком 2 (два) роки.


Головуючий: Цитович М.М.
Суддя-доповідач: Косарєв В.І.