Постанову апеляційного суду, якою прокурору відмовлено у прийнятті апеляції, скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд, оскільки висновки апеляційного суду не відповідають матеріалам справи

Апеляційний суд Сумської області постановою від 22 березня 2010 р. відмовив у прийнятті апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на зазначений вирок.

Вироком суду К. визнано винним у тому, що у вересні 2008 р. він незаконно зірвав стебло з листям коноплі та приніс до себе додому, подрібнив і зберігав її без мети збуту для власного вживання.

18 червня 2009 р. за місцем проживання К. працівники міліції виявили та вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб — канабіс, вагою у висушеному стані 12,65 г.

У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв’язку з порушенням цим судом вимог кримінально-процесуального закону при ухваленні рішення про відмову в прийнятті апеляції прокурора.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, зазначені в поданні, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 8 ст. 348 КПК апеляцію має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, у її розгляді судом першої інстанції брав участь прокурор, який підтримав у судовому засіданні пред’явлене К. обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, і, не погодившись з постановленим у справі вироком, подав апеляцію, в якій порушив питання про його зміну в зв’язку з відсутністю в діях засудженого кваліфікуючої ознаки — повторності та необхідності кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 309 КК.

Апеляційний суд Сумської області постановою від 22 березня 2010 р. відмовив прокурору в прийнятті апеляції, оскільки він вийшов за межі обвинувачення, яке підтримував при розгляді справи у суді першої інстанції.

Проте з таким рішенням апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 359 КПК апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляції до свого розгляду, якщо вона подана особою, що згідно зі ст. 348 КПК не входить до переліку осіб, наділених таким правом.

Згідно з протоколом судового засідання прокурор брав участь у розгляді справи судом першої інстанції щодо К., а отже відповідно до вимог зазначеного вище кримінально-процесуального закону мав право подавати апеляцію.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 6 лютого 2009 р. К. було звільнено від призначеного за вироком Ковпаківського районного суду м. Сум від 25 січня 2008 р. покарання після закінчення іспитового строку і ця постанова не скасована та набрала законної сили.

Постановляючи оскаржуваний вирок, суд у його вступній частині визнав К. таким, що не має судимості відповідно до вимог ст. 89 КК, проте в мотивувальній частині кваліфікував його дії згідно з ч. 2 ст. 309 КК за ознакою повторності.

Саме на ці порушення вимог кримінального та кримінально-процесуального закону прокурор і подав апеляцію, в якій він, не виходячи за межі пред’явленого обвинувачення та не порушуючи питання про погіршення становища засудженого, просив змінити цей вирок.

За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції про те, що прокурор вийшов за межі обвинувачення, яке він підтримував при розгляді справи в суді першої інстанції, не ґрунтується на матеріалах справи.

На підставі викладеного постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно врахувати зазначене та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведені обставини, постанову Апеляційного суду Сумської області від 22 березня 2010 р. про відмову в прийнятті апеляції прокурора на вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 28 січня 2010 р. щодо К. ухвалено скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.