Провадження у справах про порушення митних правил, за які передбачена адміністративна відповідальність, розгляд цих справ, накладення адміністративних стягнень, оскарження постанов суду (судді) у зазначених справах здійснюються у порядку, передбаченому МК України та КУпАП, і не належать до компетенції адміністративних судів *

10 березня 2009 р. колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглянувши за винятковими обставинами в порядку письмового провадження за скаргою Чернігівської митниці (далі — Митниця) справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький нафтоналив» (далі — ТОВ) до Митниці про визнання нечинним протоколу про порушення митних правил, визнання незаконними дій та про утримання від вчинення певних дій, встановила:

У серпні 2006 р. ТОВ звернулося до суду з позовом до Митниці про: визнання нечинним її протоколу від 29 серпня 2006 р. за № 0482/10200/06 про порушення митних правил, складеного щодо директора ТОВ Товстопята В.М. за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК; визнання незаконними її дій щодо вилучення 582 тонн 44 кілограмів нафти та про зобов’язання не чинити перешкод щодо переміщення цієї нафти через митний кордон України.

Господарський суд Чернігівської області постановою від 9 листопада 2006 р. позов задовольнив повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 р. постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 вересня 2008 р. касаційну скаргу Митниці частково задовольнив: скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині визнання нечинним протоколу про порушення митних правил, а провадження в цій частині закрив. В іншій частині рішення судів залишив без змін.

У скарзі до Верховного Суду України Митниця, посилаючись на неоднакове та неправильне в цій справі застосування судом касаційної інстанції п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС, просить ухвалу Вищого адміністративного суду України скасувати повністю, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — у частині визнання незаконними дій Митниці та зобов’язання утриматися від вчинення дій.

На підтвердження неоднакової практики скаржник наводить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2005 р. у справі за скаргою Брюта В.В. на неправомірні дії Кримської регіональної митниці.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що скарга має бути задоволена частково з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 29 серпня 2006 р. посадовою особою Митниці відповідно до ст. 358 МК шляхом складення протоколу за № 0482/10200/06 було розпочато провадження у справі про порушення митних правил щодо директора ТОВ Товстопята В.М. за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 цього Кодексу. На підставі ст. 377 МК згідно із вказаним протоколом співробітниками Мостиської митниці була проведена процесуальна дія з вилучення у ТОВ 582 тонн 44 кілограмів нафти як товару, що є безпосереднім предметом порушення митних правил.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розд. ХІХ МК.

Порушення митних правил згідно зі ст. 319 МК є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України та за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 356 МК провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст. 378 цього Кодексу, розгляд справи та винесення постанови.

За ст. 357 МК провадження у справах про порушення митних правил здійснюється згідно з цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, — відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 358, 363 МК справа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення уповноваженою посадовою особою митного органу протоколу про порушення митних правил.

Статтею 375 МК передбачено, що у справі про порушення митних правил із метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, проводяться такі процесуальні дії: 1) складання протоколу про порушення митних правил; 2) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил; 3) вилучення товарів, транспортних засобів і документів; 4) митне обстеження; 5) пред’явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання; 6) призначення експертизи; 7) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Порядок вилучення товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, урегульовано ст. 377 МК.

Предметом спору у справі, що розглядається, є: визнання нечинним протоколу про порушення митних правил; визнання незаконними дій Митниці щодо вилучення предмета правопорушення — вантажу «Важкі дистиляти» вагою 582 тонни 44 кілограми, розміщеного в залізничних цистернах, та зобов’язання Митниці не вчиняти перешкод щодо переміщення через митний кордон України вилученого митниками вантажу.

Закриваючи провадження у справі лише в частині спору щодо чинності протоколу про порушення митних правил, касаційний суд не врахував, що посадові особи Митниці, складаючи протокол про порушення митних правил за ознаками ст. 352 МК, затримуючи вантаж, що є безпосереднім предметом порушення митних правил, та перешкоджаючи тим самим переміщенню цього вантажу через митний кордон України, — виконували не звичайні управлінські функції, а вчиняли процесуальні дії у справі про порушення митних правил.

Згідно з ч. 2 ст. 386 МК справа про порушення митних правил, передбачених ст. 352 цього Кодексу, розглядається місцевим судом (суддею) за місцем розташування митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у ній.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

Таким чином, провадження у справах про порушення митних правил, за які передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про порушення митних правил, накладення адміністративних стягнень, оскарження постанов суду (судді) у справі про порушення митних правил здійснюються у порядку, передбаченому МК та КпАП, і не належать до компетенції адміністративних судів.

Як убачається зі справи, розпочатої щодо директора ТОВ, матеріали провадження про порушення митних правил направлено для розгляду до Новозаводського районного суду м. Чернігова, постановою якого від 17 листопада 2006 р. провадження у справі закрито за відсутністю в діях Товстопята В.М. складу адміністративного правопорушення. Водночас судом вирішено питання про повернення вилученого за протоколом вантажу.

Неврахування зазначеного судами всіх інстанцій призвело до помилкового відкриття провадження в адміністративній справі та вирішення спору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 157, 241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу Митниці задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2008 р., ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 р. та постанову Господарського суду Чернігівської області від 9 листопада 2006 р. у частині визнання незаконними дій Митниці щодо вилучення співробітниками Мостиської митниці предмета правопорушення — вантажу «Важкі дистиляти» вагою 582 тонни 44 кілограми, розміщеного у залізничних цистернах, що знаходяться в зоні діяльності Мостиської митниці, та зобов’язанні Митниці не чинити перешкоди щодо переміщення через митний кордон України 582 тонн 44 кілограмів нафти скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2008 р. про закриття провадження у частині визнання нечинним протоколу про порушення митних правил від 29 серпня 2006 р. за № 0482/10200/06 — залишити в силі.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС.

^* Публікується повний текст судового рішення з незначною редакційною правкою.