Звільняючи особу від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, суд повинен зазначити, у чому ця зміна полягала.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 48 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, має бути ухвалена постанова про закриття справи. Порушення судом зазначених вимог закону потягло скасування постановленого ним вироку

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області вироком від 15 березня 2007 р. визнав М. винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК, і на підставі ст. 48 цього Кодексу звільнив його від кримінальної відповідальності.

М. визнано винним у тому, що він, обіймаючи посаду директора обласного комунального підприємства та будучи службовою особою, не провів будівельно-монтажні роботи зі встановлення пральні в школі-інтернаті, розтративши державні кошти на суму 8 тис. 20 грн, виділені з бюджету на проведення зазначених робіт. Крім того, у травні 2006 р. він із метою приховати вчинене склав завідомо неправдивий документ — акт про прийняття виконаних робіт.

В апеляційному порядку справа щодо М. не розглядалася.

У касаційному поданні заступник прокурора Івано-Франківської області порушив питання про скасування вироку місцевого суду та направлення справи на новий судовий розгляд, пославшись на неправильне застосування норм кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Він зазначив, що суд на порушення ч. 5 ст. 7 КПК звільнив М. від кримінальної відповідальності, а не від покарання, а також, що належним чином не мотивував рішення про звільнення засудженого на підставі ст. 48 КК, а саме не зазначив у зв’язку з чим вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційному поданні доводи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КПК за наявності підстав, передбачених ст. 48 КК, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні ухвалює постанову про закриття справи. Проте суд на порушення вказаних вимог закону постановив щодо М. обвинувальний вирок і одночасно звільнив його від кримінальної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 48 КК особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.

Проте місцевий суд, звільняючи М. від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК, не зазначив у вироку, в чому саме полягала зміна обстановки, унаслідок якої вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність, обмежившись у вироку лише формулюванням цієї підстави.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2007 р. щодо М. скасувала і направила справу на новий судовий розгляд до того самого місцевого суду.