Вивчення судової практики застосування законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб показало, що суди загалом правильно вирішують справи цієї категорії. Водночас в окремих випадках помилково застосовують чинне законодавство, внаслідок чого виникають питання, що потребують роз’яснення.
З метою забезпечення однакового застосування судами України норм законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб Пленум Верховного Суду України постановляє:
1. Звернути увагу судів на необхідність розгляду цивільних справ про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб відповідно до закону і в установлені для цього строки.
При вирішенні таких справ суди мають керуватися: положеннями Закону від 9 квітня 1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (із наступними змінами та доповненнями; далі — Закон № 2262-ХІІ); постановами Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі — постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393) та від 6 квітня 1998 р. № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців» (далі — постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 452); наказом Міністра оборони України від 8 серпня 1994 р. № 205 «Про затвердження Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей», а також аналогічними наказами міністерств і відомств, які здійснюють пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, та іншими нормативно-правовими актами з питань пенсійного забезпечення.
Слід мати на увазі, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, та членам їхніх сімей можуть
(за їх бажанням) призначатися пенсії на умовах і за нормами, встановленими Законом від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058-ІV). При обчисленні їм пенсії враховуються заробітна плата, а також усі види грошового забезпечення, яке вони одержували перед звільненням зі служби. У таких випадках пенсійне забезпечення здійснюють органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, і членам їхніх сімей, котрі одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія на їх вибір. Звернення за призначенням обраної пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на її одержання.
2. Відповідно до ст. 66 Закону № 2262-ХІІ судовому розгляду підлягають спори, пов’язані як із відмовою в призначенні пенсії, так і з порушенням строків та заниженням розміру її виплати, перерахунком, виплатою за минулий час тощо.
Оскільки предметом таких спорів є порушення особистих прав і свобод заявників у сфері управлінської діяльності пенсійних органів, справи щодо цих спорів мають розглядатися за правилами, встановленими гл. 31-А Цивільного процесуального кодексу України. Скарги, в яких ідеться про право, а також про вимоги щодо відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, підлягають розгляду на загальних підставах у порядку позовного провадження.
3. Коло осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, визначено у преамбулі та ст. 4 цього Закону, є вичерпним і розширенню не підлягає.
Пенсійне забезпечення жінок, прийнятих у добровільному порядку на дійсну військову службу на посади солдатів, матросів, сержантів і старшин, та членів їхніх сімей здійснюється на підставах, встановлених Законом № 2262-ХІІ для військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом і членів їхніх сімей.
4. Відповідно до статей 1, 2, 12 Закону № 2262-ХІІ право на довічну пенсію за вислугу років набувають військовослужбовці та інші особи, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, за наявності на день звільнення зі служби встановленої вислуги: 20 років і більше — на підставі п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ. Військовослужбовці, які звільняються зі Збройних Сил України у зв’язку з реформуванням останніх, мають право на цю пенсію за наявності 15 років вислуги й за умови, що їм виповнилося 45 років (п. 11 ст. 1 Закону від 15 червня 2004 р. № 1763-ІV «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей»; далі — Закон № 1763-ІV).
Виняток із цього правила встановлено п. «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону від 4 липня 2002 р. № 51-IV, який набув чинності 6 серпня 2002 р.) для військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, раніше звільнених зі служби. На підставі цього Закону починаючи з 6 серпня 2002 р. незалежно від підстав та часу звільнення їм може бути призначена пенсія за умови, що цим особам виповнилося 45 років (а інвалідам війни — незалежно від віку) і що вони мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і шести місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в державній пожежній охороні.
Військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, пенсії призначаються і виплачуються лише після звільнення їх зі служби.
У разі повторного прийняття пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб, котрі отримують пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і Державної спеціальної служби транспорту, на службу до органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також кримінально-виконавчої системи України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні цих осіб зі служби виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення (ч. 2 ст. 2 Закону № 2262-ХІІ).
Військовослужбовці та особи, котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ і стали інвалідами в період проходження ними служби, або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних у період проходження служби (ст. 18 Закону № 2262-ХІІ), набувають право на пенсію по інвалідності. Члени сімей таких військовослужбовців, а також осіб, які загинули, померли або пропали безвісти, мають право на пенсію, яка призначається в разі втрати годувальника.
Пенсії по інвалідності військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, а також членам їхніх сімей в разі втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби.
5. Відповідно до ч. 2 ст. 5 та п. «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям і особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, але були позбавлені військових чи спеціальних звань або звільнені зі служби у зв’язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або за вчинення корупційного діяння, та членам їхніх сімей пенсія призначається на загальних підставах, встановлених Законом № 1058-ІV.
6. При розгляді справ зазначеної категорії суди мають враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону від 15 червня 2004 р. № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набув чинності 1 січня 2005 р.; далі — Закон № 1769-IV) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також особам, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, та членам їхніх сімей пенсії нараховуються виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 452, не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.
7. Звернути увагу судів на те, що відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1769-IV особи, яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом № 2262-ХІІ, з 1 січня 2005 р. мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50 % від суми перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 р. — 100 % цієї суми. У разі, якщо внаслідок перерахунку за нормами Закону № 1769-ІV розмір пенсії або виплачуваної в період з 1 січня 2005 р. до 1 січня 2006 р. її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з доповненням, внесеним Законом від 16 грудня 2004 р. № 2255-ІV «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» (далі — Закон № 2255-ІV) до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1769-ІV, особам, віднесеним в установленому законом порядку до числа ветеранів війни, відповідний статус котрих їм надано за участь у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр. і у війні з імперіалістичною Японією в серпні-вересні 1945 р., та особам, які брали участь в інших бойових діях, що передували згаданим війнам, а також дружинам загиблих (померлих) зазначених осіб призначені раніше пенсії перераховуються і виплачуються починаючи з 1 січня 2005 р. у 100%-му розмірі перерахованої пенсії.
8. Відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та особам, котрі мають право на пенсію згідно із цим Законом, провадиться у зв’язку зі зміною (що сталася після звільнення їх зі служби) розмірів грошового забезпечення, виходячи з якого обчислюються пенсії.
При збільшенні розміру окладів грошового утримання (посадового окладу й окладу за військовим (спеціальним) званням) перерахунку підлягають як відсоткова надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, що враховувалися при обчисленні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від зазначених окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з таємними документами, умови служби тощо), у тому числі після набуття чинності з 19 січня 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 р. № 12 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393».
Звернути увагу судів на те, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 р., не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв’язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон № 1769-ІV, який набув чинності 1 січня 2005 р., не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 р., задоволенню не підлягають.
Звільненим зі служби військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, котрим присвоєно чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
9. Судам потрібно мати на увазі, що з 1 січня 2006 р. набуває чинності Закон № 2255-ІV, яким передбачено зміну редакції ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ і запроваджено новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій. Ним, зокрема, встановлено, що всі призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на такий перерахунок і провадиться у строки, встановлені у ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ.
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 2255-ІV передбачено обов’язковий перерахунок пенсій, призначених раніше згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням змін розмірів і введення нових видів грошового забезпечення, що відбулися чи були введені після призначення пенсій, з яких останні обчислюються відповідним категоріям військовослужбовців та особам, котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ. Цей закон також не має зворотної сили.
10. Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій провадиться з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в ній за минулий час може бути йому виплачено не більше ніж за 12 місяців.
11. Річний термін для виплати пенсії за минулий час обчислюється з дня звернення пенсіонера або надходження в пенсійний орган документів, необхідних для призначення пенсії, а для виплати різниці пенсії — з 1-го числа місяця, наступного за тим, в якому пенсіонер звернувся з клопотанням перерахувати пенсію або в пенсійний орган надійшли документи, необхідні для такого перерахунку.
Днем звернення за пенсією вважається день прийняття заяви про призначення пенсії з усіма документами, які заявник зобов’язаний подати, а при пересиланні заяви з документами поштою — дата, зазначена в поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо до заяви про призначення пенсії додано не всі необхідні документи, пенсійний орган має роз’яснити заявнику або повідомити його письмово про те, які документи він повинен подати додатково. При поданні таких документів до закінчення трьох місяців із дня одержання роз’яснення (повідомлення) про необхідність подання додаткових документів днем звернення за пенсією вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена в поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви.
12. При розгляді справ зазначеної категорії судам необхідно враховувати особливості пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, встановлені Законом від 15 червня 2004 р. № 1763-IV (чинний з 8 липня 2004 р.). Дію цього Закону поширено на військовослужбовців, звільнених із військової служби з цієї ж причини після 1 січня 2004 р. (п. 2 ст. 3 Закону № 1763-IV).
Згідно з п. 11 ст. 1 Закону № 1763-IV для зазначеної категорії військовослужбовців за умови, що їм виповнилося 45 років, і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 % від грошового забезпечення зі збільшенням цього розміру на 2 % за кожний наступний рік вислуги, але не більше 50 % від суми відповідного грошового забезпечення. При цьому пенсії обчислюються в розмірі та порядку, визначених у Законі № 2262-ХІІ.
13. У ст. 15 Закону № 2262-ХІІ передбачено підвищення пенсій за вислугу років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом і є ветеранами війни або особами, на котрих поширюється дія Закону від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення провадиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком — 19 грн. 91 коп., встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», дію якої з 1 жовтня 2003 р. поширено на вказаних осіб постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
14. При розгляді справ зазначеної категорії судам необхідно враховувати, що згідно зі ст. 55 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, нараховані пенсіонерам з числа військовослужбовців, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їхніх сімей і не одержані ними своєчасно, виплачуються за минулий час не більше ніж за три роки перед зверненням із заявою про її одержання, а суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
15. При порушенні пенсійними органами прав і свобод заявників, пов’язаних із пенсійним забезпеченням, останні мають право на відшкодування заподіяної їм моральної та матеріальної шкоди в установленому законодавством порядку на підставі ст. 17 Закону від 20 грудня 1991 р. № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
16. Судовій палаті у цивільних справах та Військовій судовій колегії Верховного Суду України, апеляційним судам потрібно регулярно вивчати й узагальнювати практику розгляду справ зазначеної категорії та своєчасно вживати необхідних заходів для усунення виявлених недоліків у діяльності судів.