Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» не передбачено можливості прийняття Вищим господарським судом України касаційної скарги на судові рішення у справах, щодо яких Верховний Суд України порушив касаційне провадження до набуття чинності названим Законом

У травні 2006 р. П. звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Профреєстр» (далі — Товариство), відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький сталеварний завод» (далі — Завод), закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Теко-Дніпрометиз» (далі — Компанія) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Заводу від 17 травня 2006 р.

Надалі позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Заводу від 17 і 29 травня, 2 та 9 червня 2006 р., а також просив визнати недійсним рішення акціонера, який володіє більш ніж 10 % Заводу, щодо скликання позачергових загальних зборів акціонерів.

На обґрунтування позову П. вказала, що прийняті на позачергових загальних зборах рішення є незаконними, оскільки скликання зборів відбулося з порушенням вимог ч. 4 ст. 45 Закону від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ «Про господарські товариства», п. 4.4 Положення про загальні збори акціонерів Заводу. Одночасно П. зазначила, що недотримання порядку скликання позачергових зборів порушило її права як акціонера Заводу.

Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 29 серпня 2006 р. в задоволенні позову відмовив.

Апеляційний суд м. Києва рішенням від 16 листопада 2006 р. це рішення місцевого суду скасував і прийняв нове, яким позов задовольнив.

Вищий господарський суд України постановою від 19 липня 2007 р. зазначене рішення апеляційного суду залишив без змін.

У касаційній скарзі Товариство просило названу постанову Вищого господарського суду України скасувати, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування Вищим господарським судом України норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд України ухвалою від 23 серпня 2007 р. порушив касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 19 липня 2007 р.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України визнала, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 29 серпня 2006 р. в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Завод звернувся до Апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2006 р. як таке, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційний суд м. Києва рішенням від 16 листопада 2006 р. скасував рішення Шевченківського районного суду м. Києва та прийняв нове, яким позов задовольнив: визнав незаконними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Заводу від 17 та 29 травня, 2 і 9 червня 2006 р. та рішення акціонера — Компанії, яка володіє більш ніж 10 % акцій Заводу, щодо скликання позачергових загальних зборів акціонерів Заводу на 17 травня 2006 р.

Не погоджуючись із рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 листопада 2006 р., Товариство звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2006 р.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалою від 11 грудня 2006 р. відкрила касаційне провадження у справі за позовом П. до Товариства, Заводу та Компанії про визнання незаконними рішень загальних зборів акціонерів Заводу та рішення акціонера щодо скликання позачергових загальних зборів.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалою від 15 лютого 2007 р. касаційну скаргу Товариства відхилила, а рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 листопада 2006 р. залишила без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 19 липня 2007 р. рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 листопада 2006 р. залишив без змін.

29 грудня 2006 р. набув чинності Закон від 15 грудня 2006 р. № 483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» (далі — Закон № 483-V).

У підпунктах 2—6 розд. ІІ «Прикінцеві положення» названого Закону визначено категорії справ, що підлягають передачі господарським судам, порядок оскарження судових рішень, ухвалених до набуття чинності цим Законом, та правила розгляду касаційних скарг (подань) на судові рішення у справах, передбачених абз. 1 п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК.

Відповідно до п. 6 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 483-V касаційні скарги (подання) на рішення судів, подані до набуття чинності цим Законом незалежно від процесуального порядку, що діяв на час їх подачі, і за якими Верховний Суд України чи Вищий адміністративний суд України не порушив (не відкрив) касаційне провадження, передаються для розгляду Вищому господарському суду України.

Отже, враховуючи, що касаційне провадження в розглядуваній справі було відкрито до набуття чинності Законом № 483-V, а касаційний перегляд справи Верховний Суд України здійснив 15 лютого 2007 р., то підстав для прийняття Вищим господарським судом України касаційної скарги і здійснення касаційного провадження у справі, яка переглянута в касаційному порядку Верховним Судом України, не було, оскільки вказаний Закон не наділив такими повноваженнями Вищий господарський суд України.

Враховуючи викладене, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, керуючись статтями 111¹⁷—111²⁰ ГПК, касаційну скаргу Товариства задовольнила частково: скасувала постанову Вищого господарського суду України від 19 липня 2007 р., а касаційне провадження у справі в порядку господарського судочинства припинила.