Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у порядку виключного провадження 2005 Ухвала від 18 березня 2005 р. у справі за клопотанням прокурора, внесеним за поданням п’яти суддів Верховного Суду України, про перегляд у порядку виключного провадження судових рішень, постановлених щодо Р.

У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Верховний Суд України на спільному
засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії


під головуванням голови
Судової палати у кримінальних справах
Цитовича М.М.,
за участю заступника
Генерального прокурора
Кудрявцева В.В.

розглянув у судовому засіданні у м. Києві 18 березня 2005 р. кримінальну справу за клопотанням прокурора, внесеним за поданням п’яти суддів Верховного Суду України, про перегляд у порядку виключного провадження судових рішень, постановлених щодо Р.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня 2002 р. Р., 5 травня 1962 р. н., раніше неодноразово судимого, останній раз 13 червня 2000 р. за ч. 1 ст. 196-1 КК України 1960 р. на два роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки,

засуджено за ч. 2 ст. 142 КК України 1960 р. на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч. 2 ст. 141 КК України 1960 р. на три роки позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 42 КК України 1960 р. за сукупністю злочинів призначено п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст. 71 КК України 2001 р. за сукупністю вироків остаточне покарання визначено у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
За ст. 208 КК України Р. виправдано.

Цим же вироком засуджено К., щодо якого клопотання не внесене.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 вересня 2002 р. вирок щодо Р. залишено без зміни.

За вироком Р. визнано винним у тому, що він за попередньою змовою з К. 10 квітня 2001 р. приблизно в 00 годин 30 хвилин на вул. Генерала Петрова, 41 у м. Одесі, застосовуючи насильство, що не було небезпечним для життя та здоров’я, відкрито заволодів майном М. на загальну суму 234 грн.

Крім того, 11 квітня 2001 р. приблизно о 23 годині Р. за попередньою змовою з К. на вул. Терешкової, 27 у м. Одесі вчинив розбійний напад на Д., під час якого заволодів належним їй майном на загальну суму 343 грн.

У клопотанні прокурора порушено питання про виключення з вир. рішення суду про часткове приєднання на підставі ст. 71 КК України невідбутого Р. покарання за попереднім вироком.

У поданні, внесеному п’ятьма суддями Верховного Суду України, ставиться питання про внесення клопотання на судовий розгляд. Судді, як зазначено у поданні, вважають, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав клопотання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України дійшли висновку, що воно підлягає задоволенню із таких підстав.

Як зазначено у вир., Р., який був раніше засуджений вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2000 р. за ч. 1 ст. 196-1 КК України 1960 р. на два роки позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК України 1960 р. з іспитовим строком на два роки, вчинив новий злочин під час невідбутого строку покарання, а тому суд відповідно до ст. 71 КК України 2001 р. вважав за необхідне приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Однак, відповідно до положень підпункту ґ п. 1 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального Кодексу України 2001 р. та ч. 2 ст. 74 КК України 2001 р., Р. підлягав звільненню від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 196-1 КК України 1960 р., оскільки караність цього діяння законом усунена.

Отже, суд неправильно приєднав до покарання, призначеного Р. за даним вироком, частину покарання, оскільки на час постановлення останнього вир. зазначене діяння (порушення правил адміністративного нагляду) було декриміналізоване.

Таким чином, при призначенні Р. покарання суд неправильно застосував кримінальний закон, у зв’язку із чим постановлені щодо нього зазначені вирок і ухвала підлягають зміні з виключенням з них рішення про часткове приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Керуючись ст. ст. 4004, 40010 КПК України, Верховний Суд України

у х в а л и в:

Клопотання прокурора щодо Реви Є.Я., внесене за поданням пяти суддів Верховного Суду України на розгляд в порядку виключного провадження, задовольнити.

Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 16 липня 2002 р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 вересня 2002 р. стосовно Р. змінити.

Виключити із зазначених вир. та ухвали рішення про часткове приєднання на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Вважати Реву Є.Я. засудженим на підставі ст. 42 КК України 1960 р. за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 142 КК України 1960 р., на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.


Головуючий
М.М. Цитович